дата документу :

Справа № 2-1844/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді                    Величка В.П.

при секретарі                              Леоненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, Бориспільська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 сільська рада Бориспільського району Київської області, Бориспільська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

встановив:

08.07.2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки (паю) площею 2,0628 га, що розташована в с. Глибоке Бориспільського району Київської області, як за спадкоємцем за заповітом; зобов’язати Бориспільську районну державну адміністрацію видати на його ім’я державний акт на право власності на земельну ділянку. Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 28.11.2007р. померла мати позивача ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина в тому числі на земельну частку (пай) площею 2,0628 га, що розташована в с. Глибоке Бориспільського району Київської області. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого земельну частку (пай) заповіла позивачу ОСОБА_4 та третій особі ОСОБА_3 Спадщину позивач прийняв шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, у визначений законодавством строк. Однак, отримати свідоцтво на право на спадщину не має можливості оскільки, в заповіті невірно вказаний номер сертифіката на право на земельну частку (пай). Враховуючи викладені обставини, позивач вимушений звернутися до суду із заявою про визнання права власності на земельну ділянку з метою захисту свого права на спадщину.

27.07.2011р. з зустрічною позовною заявою звернулася ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує наступним. 28.11.2007р. померла його мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина в тому числі на земельну частку (пай) площею 2,0628 га, що розташована в с. Глибоке Бориспільського району Київської області. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого земельну частку (пай) заповіла йому та його брату ОСОБА_4 Спадщину позивач прийняв шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, у визначений законодавством строк. Однак, отримати свідоцтво на право на спадщину не має можливості оскільки, в заповіті невірно вказаний номер сертифіката на право на земельну частку (пай). Враховуючи викладені обставини, позивач вимушений звернутися до суду із заявою про визнання права власності на земельну ділянку з метою захисту свого права на спадщину.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позов, просив суд його задовольнити, проти зустрічного позову ОСОБА_3 не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку розгляду справи надав заяву, згідно якої з позовом ОСОБА_3 погоджується та просить слухати справу у його відсутність.

Представник третьої особи Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з’явився, надав письмові пояснення, згідно яких, в частині позовних вимог, що стосуються спадкування, райдержадміністрація покладається на думку суду, в частині позовних вимог, щодо покладення зобов’язання на Бориспільську райдержадміністрацію видати державний акт просять відмовити в задоволенню та розглянути дану справу за відсутності їх представника.

Представник позивача за зустрічним позовом не заперечував проти позову ОСОБА_4, зустрічний позов повністю підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28 листопада 2007 року померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 094979, виданим виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області 29 листопада 2007року /а.с. 6/.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, в тому числі, у вигляді права на земельну ділянку площею 2,0628 га –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області.

На випадок смерті спадкодавець ОСОБА_5 залишила заповіт, відповідно до якого належне їй право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП „Глибоке”, площею 2,4 га в умовах кадастрових гектар, згідно сертифікату серії КВ № 0146297 заповіла своїм синам ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному /а.с. 7/.

У встановлений законом строк, позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом подали заяву про прийняття ними спадщини до нотаріальної контори, однак використати надане їм право як спадкоємцям не мають можливості, оскільки в заповіті допущена помилка номеру сертифікату на право на земельну частку (пай).

Відповідно до довідки № 794 від 18.08.2010р. виданої ОСОБА_2 сільською радою, в земельному сертифікаті КВ № 0146103 виданому на ім’я ОСОБА_5 та в державному акті виданому взамін цього сертифікату серії ЯД №707060 на ім’я ОСОБА_5 вказана одна й таж сама земельна ділянка, фактична площа якої становить 2,0628 га. /а.с. 10/.

Вищенаведене підтверджується даними копією паспорта ОСОБА_4 /а.с. 5/, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 /а.с. 6/, копією заповіту від 20.10.2005 року /а.с. 7/, копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) /а.с. 8/, копією державного акту /а.с. 9/, копією довідки від 18.08.10р. /а.с. 10/, копією витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки /а.с. 11/ .

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

У відповідності до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність припиняється у момент смерті особи.

Згідно із ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Стаття 1216 Цивільного кодексу України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки в тому числі і на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва на право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

«Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим Наказом Мінюстом України №7/5 від 07.02.2002р., визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Таким чином, на підставі викладеного та на підставі того, що сторони досягли згоди щодо поділу спадкового майна та визнання відповідачем позову в повному об’ємі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: необхідно визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки за кожним, площею 2,0628 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с.Глибоке Бориспільського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28листопада 2007 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4, щодо зобов’язання Бориспільську районну державну адміністрацію видати на його ім’я державний акт на право власності на земельну ділянку слід відмовити, враховуючи те, що Бориспільська райдержадміністрація є органом виконавчої влади, на який не покладено повноваження щодо видачі державних актів про право власності на земельні ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1218, 1268, 1223, 1261 ЦК України, «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим Наказом Мінюстом України №7/5 від 07.02.2002р., ст.ст. 10, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3, Бориспільська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 2,0628 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с.Глибоке Бориспільського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28листопада 2007 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 сільська рада Бориспільського району Київської області, Бориспільська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 2,0628 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с.Глибоке Бориспільського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 28листопада 2007 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя