АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судці Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В.О., Іщенка В.І.,
при секретарі Піцик Н.В.,
за участю представників ЗАТ „Теодосія" та АТЗТ „Мушкетівська автобаза", розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства „Теодосія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційною скаргою акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза" на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2006 року позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом до АТЗТ „Мушкетівська автобаза" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 11 листопада 2006 року в АДРЕСА_1 внаслідок зіткнення автомобілю марки ДАР-95І 360, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу, з газопроводом (арка через вул. Первомайську в АДРЕСА_1), належним позивачам, що призвело до його пошкодження.
В якості забезпечення позову позивачі просили накласти арешт на належні АТЗТ „Мушкетівська автобаза" грошові кошти та майно відповідача у розмірі 204 024,40 грн., а також накласти арешт на автомобіль марки ДАБ 95і 360 державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності АТЗТ „Мушкетівська автобаза".
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2006 року клопотання позивачів про забезпечення позову задоволено. Суд наклав арешт на грошові кошти АТЗТ „Мушкетівська автобаза", а також на належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось, у розмірі, заявленому у позові -204024,40 грн.
Суд також наклав арешт на належний відповідачу автомобіль ДАР-95І 360, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун № М 627 68078, шасі (рама) № НОМЕР_2, кузов (коляска) № -, тип ТЗ тягач; причеп марки СПР 24/Л-13,5, реєстраційний № НОМЕР_3, рік випуску 1992, шасі (рама) НОМЕР_4, тип ТЗ п/п борт. Тент.
В апеляційній скарзі АТЗТ „Мушкетівська автобаза", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а також зобов'язати ДПС Феодосійського MB ГУ МВС України в АРК повернути вищезазначений автомобіль його власнику.
В якості доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд безпідставно наклав арешт на належне йому майно та грошові кошти, зробив висновки про неможливість виконання рішення, не маючи при цьому інформації про підприємство, в тому числі про матеріальний стан АТЗТ „Мушкетівська автобаза". Крім того вважає, що ухвала суду
Головуючий суду першої інстанції Копилян В.А.
Справа № 22-ц-2423-Ф/06
Судця-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
порушує його права з приводу володіння, користування та розпорядження майном, передбачені ст. 319 ЦК України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України на будь-якій стадії розгляду справи забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між незастосуванням конкретного виду забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у вигляді потенційної загрози виконанню рішення суду.
Ухвала про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст.210 ЦПК України, а саме відповідно до ч.3 зазначеної норми закону повинна містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу щодо обґрунтованості припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.
Проте ухвала не містить мотивів із зазначенням, з яких підстав суд дійшов таких висновків. Не звернув суд увагу і на те, що позивачі не обґрунтували заяву про забезпечення позову, не надали жодного доказу для підтвердження своїх вимог.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав достатньо підстав для накладення арешту на грошові кошти та усе майно відповідача. На підставі п.2 ч.І ст.312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням іншої ухвали - про відмову в задоволенні клопотання позивачів про забезпечення позову, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що існує дійсна і реальна загроза невиконання чи усунення виконанню можливого рішення суду.
Вимоги апелянта в частині зобов'язання ДПС Феодосійського MB ГУ МВС України в АРК повернути вищезазначений автомобіль знаходяться поза межами питання, яке розглядається відповідно до ст.151 ЦПК України, відносяться до питань виконання ухвали суду, тому не підлягають розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза" задовольнити.
Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2006 року скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви закритого акціонерного товариства „Теодосія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про забезпечення позову.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Сдді Пришленко О.В. Полянська В.О. Іщенко В.І.