Справа № 2-509/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                             

26 березня 2009 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді  Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 .,

представника позивача ОСОБА_2 .,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа – Новомосковський міський відділ земельних ресурсів, про стягнення моральної шкоди, -    

                   

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 . звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить відшкодувати спричинену йому матеріальну шкоду у розмірі 5924 грн. та  моральну шкоду у розмірі 2500 грн.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач вказує, що являється власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , біля якого знаходиться земельна ділянка, якою він користується з початку проживання у будинку. 29 березня 2006 року, коли земельна ділянка була підготовлена до посадки овочів, позивач побачив, що оброблена земельна ділянка була засипана сміттям, а ОСОБА_3 , самовільно зайнявши їх земельну ділянку, пиляв дерева. При цьому позивач зазначає, що відповідач спиляв два дерева, які він оцінює в 600 грн., а також сливу вартістю 60 грн., 3 вишні вартістю 120 грн., а всього спиляних дерев на 780 грн. Крім того, 05 травня 2007 року ОСОБА_3  спиляв горіх та покинув спиляне дерево на вже посаджений город, внаслідок чого загинули вже посаджені овочі, вартість яких позивач оцінює в 3100 грн. Також ОСОБА_3  вирізав частину металевого паркану і таким чином, виходячи з цін на металеві вироби, вони його оцінили в 1024 грн. і цю суму також просять стягнути з відповідача. Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача вони були змушені звертатися до дільничного інспектора, депутата Новомосковської міської ради, квартального комітету  з заявами про захист їх порушеного права, однак заподіяна шкода ОСОБА_1  не відшкодована, тому він просить стягнути, крім заподіяної матеріальної шкоди, ще й спричинену моральну шкоду у розмірі 2500 грн.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_3  звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2 ., третя особа – Новомосковський міський відділ земельних ресурсів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . спричинену йому моральну шкоду у розмірі 15000 грн., в обґрунтування якого зазначає, що він також є власником житлового будинку по АДРЕСА_3 , біля якого розташована земельна ділянка, що була передана у власність територіальної громади м.Новомосковська. Звернувшись на початку 2006 року  до Новомосковської міської ради з заявою про виділ йому земельної ділянки для підходу і під’їзду до будинку, а також обслуговування житлового будинку і ведення городництва, він погодив акт відведення земельної ділянки з усіма необхідними службами, крім суміжних користувачів – відповідачів за його позовом. Внаслідок оформлення необхідних документів між сусідами виникла сварка, а 29.03.206 року дійсно він пиляв старі дерева біля належної йому квартири № 5, а ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . почали ображати його нецензурною лайкою. Крім того, відповідачі почали звертатися зі скаргами в різні органи та служби, у тому числі і за місцем його роботи, де він змушений був надавати пояснення та оправдовуватись. Крім того, оскільки між сусідами немає ніякої узгодженості щодо користування земельною ділянкою, рішенням сесії Новомосковської міської ради всім користувачам було відмовлено у виділенні земельної ділянки, а на ОСОБА_1  було накладене адміністративне стягнення  за незаконне використання земельної ділянки, що належить територіальній громаді міста. Після неодноразових звернень відповідачів  до Новомосковського МВ, ОСОБА_3  викликався до органів міліції, де надавав пояснення з приводу виниклих суперечок, і всі ці дії відповідачів задали йому моральних страждань, які він оцінює в 15000 грн. і просить стягнути з відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 . та його представник ОСОБА_2 . свій позов підтримали та просять задовольнити у повному обсязі, позов ОСОБА_3  не визнали, пояснивши, що ОСОБА_3  самовільно, без всякого дозволу, зайняв належну їм земельну ділянку та чинить перешкоди у її користуванні, у тому числі знищив посаджені ними дерева та город, вирізав паркан без дозволу і користується земельною ділянкою на свій розсуд.

Відповідач ОСОБА_3  у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 . не визнав, свій позов підтримав, пояснивши, що  спірна земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади м.Новомосковська, і через неузгодженість з сусідами щодо порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться коло будинку АДРЕСА_1   всім жителям будинку відмовлено у наданні земельної ділянки в користування, а ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . на свій розсуд розпоряджаються неналежною їм земельною ділянкою, внаслідок чого між ним та сусідами ОСОБА_1  постійно виникають сварки. ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . постійно ображають його брудною лайкою, пишуть скарги в різні органи, у тому числі за місцем його роботи, яка пов’язана з носінням зброї, і постійно провокують його на конфлікт. Зазначені неправомірні дії завдають йому моральну шкоду, яка виражається в перенесенні стресу та нервуванні кожного разу при розгляді скарг ОСОБА_1 .

Представник Новомосковського міського відділу земельних ресурсів в судовому засіданні пояснила, що земельна ділянка, яку жителі будинку АДРЕСА_1  використовують під городництво, належить територіальній громаді м.Новомосковська, але через неузгодженість між користувачами земельної ділянки, жодному з них земельна ділянка рішенням виконавчого комітету не надавалась.

    Суд, вислухавши думку сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 . є співввласником квартири АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло та витягом з реєстру прав власності (а.с. 49, 50), а ОСОБА_3  є співвласником квартири № 5 в будинку АДРЕСА_1  в м.Новомосковську, що стверджується довідкою (а.с. 86).

    Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що діями ОСОБА_3  майну ОСОБА_1  завдано шкоду у зазначеному ним розмірі, оскільки не можливо встановити факт спричиненої шкоди з наданого до суду висновку дільничного інспектору Новомосковського МВ (а.с. 58), т.я. останній свідчить про неприязні стосунки, що склалися між сусідами з приводу використання прилеглої до будинку АДРЕСА_1  в м.Новомосковську земельної ділянки. Зазначене також стверджувалось в судовому засіданні свідченнями дільничного інспектора, допитаного в якості свідка ОСОБА_5

Посилання позивача на те, що зазначена земельна ділянка надавалася йому Придніпровською залізницею, як пенсіонеру, не можуть бути прийняті, як належний доказ, оскільки довідкою профспілкового комітету Придніпровської залізниці дійсно стверджується, що ОСОБА_1 . використовує земельну ділянку біля будинку № 46 (а.с. 15), однак зазначена земельна ділянка не числиться за Придніпровською залізницею (а.с. 21), і знаходиться у власності Новомосковської міської ради, що стверджувалось в судовому засіданні поясненнями представник відділу земельних ресурсів, витягом з рішення Новомосковської міської ради № 484 від 27.03.2008 року (а.с. 110), згідно якого усім жителям будинку відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки біля будинку № 46.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач ОСОБА_1 . не довів суду тієї обставини, що відповідач ОСОБА_3  вчинив будь-який злочин, від якого позивач просить відшкодувати шкоду. Свідчення свідка ОСОБА_6  про те, що на земельній ділянці ОСОБА_1  дійсно були посаджені овочі, які ОСОБА_3  засипав сміттям та шлаком також не можуть слугувати доказом розміру спричиненої шкоди чи неправомірності дій зі сторони ОСОБА_3 , оскільки навпаки, дії ОСОБА_1  свідчать про використання ним земельної ділянки, всупереч  Земельного Кодексу України (а.с. 51, 52). Аналогічні пояснення щодо неправомірного використання земельної ділянки ОСОБА_1  надавала в судовому засіданні і свідок ОСОБА_7 .

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1  не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

Крім зазначених свідків та матеріалів справи, в судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9  та ОСОБА_10 , які ствердили, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . та ОСОБА_3  склалися неприязні стосунки, в результаті яких ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . постійно звертаються зі скаргами в правоохоронні органи, за місцем роботи ОСОБА_3 , через які він постійно нервує, тому дії сусідів завдають йому моральної шкоди.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . дійсно зверталися зі скаргами в Новомосковський МВ УМВ України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої дільничним інспектором був наданий висновок, що ОСОБА_3  дійсно порушує правила благоустрою міста, тому був складений протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 58), однак Конституцією України кожна особа має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, тому звернення ОСОБА_2 . до правоохоронних органів є гарантоване Конституцією України право на захист.

Крім того, до суду не надано належних доказів того, що ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . зверталися за місцем роботи ОСОБА_3  і розповсюджували недостовірну інформацію про нього як про особу, що завдало йому моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи знаходиться лист першого загону воєнізованої охорони, адресований на ім’я ОСОБА_1 ., яким йому у відповідь на його звернення був роз’яснений порядок оформлення земельної ділянки у Новомосковському міському відділі земельних ресурсів (а.с. 86), а право на звернення кожної особи також гарантоване Законом України «Про звернення громадян».

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3  також  не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст . 10, 60, 84, 88, 213, 213, 214 ЦПК України,-

в  и  р  і  ш  и  в:

Відмовити ОСОБА_1  в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_3  у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_4  про стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Суддя                         О.В. Сорока.