ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

26.03.09                                                                                           Справа№ 24/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пивний дім”, м.Дніпропетровськ

До відповідача: Малого приватного підприємства „Левант”, м.Стрий Львівської області

Про стягнення 2279,70грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача –Постольник Н.М. –юр/кон.

Від відповідача –не з’явився  

            

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2279,70грн., в т.ч.: 2079,19грн. основного боргу та 200,51грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору постачання №537 від 10.03.2007р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 26717,13грн., який підлягав оплаті упродовж 30 календарних днів з моменту отримання. Відповідач оплатив товар частково, заборгованість відповідача становить 2079,70грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду. Крім того, на підставі п.7.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 200,51грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

               

        Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

        Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 13.03.2009 року поштового відправлення за № 4076860.

         

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

10.03.2007 року позивачем та відповідачем укладено договір постачання товару №537, відповідно до умов якого, позивач зобов’язується поставити відповідачеві товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору за період з 10.10.2007 року по 26.10.2007 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 2127,40грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:

- №50035439 від 10.10.2007року на суму 272,00грн.;

- №50035466 від 12.10.2007року на суму 182,80грн.;

- №50035580 від 24.10.2007року на суму 582,40грн.;

- №50035581 від 24.10.2007року на суму 365,60грн.;

- №50035598 від 25.10.2007року на суму 178,39грн.;

- №50035632 від 26.10.2007року на суму 180,61грн.;

- №50035631 від 26.10.2007року на суму 365,60грн.

Зазначені накладні підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені його печаткою.

Термін оплати товару визначений сторонами в п.5.2 договору –оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з дати отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив товар  частково. Заборгованість відповідача за поставлений товар по вищеназваних накладних становить 2079,19грн.

Доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

Крім того, на підтвердження заявленої до стягнення суми основного боргу позивачем подано суду акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким станом на 01.04.2008 року заборгованість відповідача становить 2079,19грн. Вказаний акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.   

За  прострочення оплати товару на підставі п.7.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 200,51грн, яка нарахована з  11.11.2007р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період, що не перевищує 6 місяців (розрахунок пені  по кожній накладній зокрема наведений в позовній заяві).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до частини 2 ст.343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період, за який сплачується пеня.

          

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

           Стягнути з малого приватного підприємства „Левант”, ідентифікаційний код 22414860, юр. адреса: Львівська область, м. Стрий, вул.Зелена,31, факт. адреса: Львівська область, м.Стрий, вул.Сковороди,2Б, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пивний дім”, ідентифікаційний код 32186777, юр. адреса: 49089, м.Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського,14-А, пошт. адреса: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Г.Пушкіна,1, оф.38, - 2079,19грн. основного боргу, 200,51грн. пені, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

    

Суддя                                                                                             Хабіб М.