Справа № 2-30/2007р.
РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року, Черкаський районний суд м.Черкаси в складі: головуючого - Мунько Б.П. при секретарі - Косенко Л.Г., Гураль С.П. з участю прокурора Демиденко С.А. з участю адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника Черкаського РВ УМВС - Руденко Л.І. представника ДКУ в Черкаській області - Іляшенко С.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до прокуратури Черкаського району , Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, Державного казначейства України про відшкодування; матеріальної і моральної шкоди, спричиненої громадянину незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що прокурором Черкаського району 05.04.2002 року порушено кримінальну справу за фактом відкритого викрадення ним чужого майна за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, в ході подальшого розслідування даної справи його дії було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство), і 26.06.2002 року пред'явлено обвинувачення у вчиненні шахрайських дій при заволодінні 20 кг. м'яса яловичини та справу з обвинувальним висновком було направлено до суду, який своєю постановою повернув її на додаткове розслідування.
В будинку у позивача щодо порушення кримінальної справи 24.03.2002 року та 28.03.2002 року були проведені обшуки, під час яких вилучено медичні препарати на суму 5237 грн.
26 червня 2002 року відносно позивача застосували підписку про невиїзд, 10 липня 2002 року незаконно оголосили в розшук, хоча він з АДРЕСА_1, де постійно проживає, і нікуди не вибував, постановою від 27 червня 2002 року накладений арешт на його майно.
Дану кримінальну справу чотири рази закривали за п. 2 ст. 6 КПК України, прокурор району скасовував ці постанови, поки прокурор області не скасував його необгрунтовані постанови і останню від 21 лютого 2005 року і не поставив крапку 31 березня 2005 року, винісши постанову про залишення в силі постанови слідчого СВ Черкаського РВ УМВС України у Черкаській області від 19.12.2004 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за п. 2 ст. 6 КПК України.
В зв'язку з незаконними діями прокурора Черкаського району ОСОБА_1 був позбавлений права на нормальне життя на протязі 36 місяців (тобто 3 роки). Під час дізнання і слідства були порушені його нормальні життєві зв'язки, погіршились відносини з оточуючими людьми. Він не міг нормально працювати і пересуватися по Україні, так як мав підписку про невиїзд і був об'явлений в розшук. Йому було спричинено фізичний біль та моральні страждання, було підірвано його та членів сім'ї здоров'я, погіршилось його фінансове становище.
14 вересня 2006 року позивач та його представник звертаються до суду з доповненнями до позовної заяви від 28 квітня 2005 року в зв'язку зі зміненням ціни позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої громадянинові незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду, в яких додатково зазначає, що він також переніс душевні страждання коли органами дізнання було вилучено його майно, тобто лікарські препарати на суму 5237 грн на сьогоднішній день ціна лікарських препаратів змінилася і на момент розгляду справи в суді для придбання лікарських засобів йому потрібно заплатити 12264,55 грн.
Погіршилось його фінансове становище і утримання сім'ї стало тяжким, так як на юридичну допомогу ним було витрачено 11550 грн.
Незаконними діями працівників дізнання і слідства Черкаського РВ УМВС, прокуратури Черкаського району йому було нанесено моральну шкоду (незаконними оперативно-розшуковими діями, незаконними пред'явленнями обвинувачення і взяття підписки про невиїзд), що склала 13500 грн, виходячи із мінімального розміру заробітної плати, яка складала на час розгляду справи 375 грн.
Нанесену йому матеріальну і моральну шкоду він оцінює в 37314,55 грн.
01 грудня 2006 року позивач надає суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути на його користь з державного казначейства України моральну шкоду в розмірі 14400 грн та витрати за надання юридичної допомоги адвокатом в сумі 5000 грн; з Черкаського РВ УМВС на відшкодування матеріальних збитків 15525,76 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача по справі - прокуратури Черкаського району в судовому засіданні позовні вимога повністю не визнав та просив суд їх не задовольняти, оскільки на його думку слідство по даній справі проводилось у відповідності з вимогами чинного законодавства. Кримінальна справа була порушена законно і всі слідчі дії проведені згідно вимог КПК України. Позивачу не було завдано, ні матеріальної шкоди, так як медичні препарати, які у нього були вилучені мали прострочений термін використання, ні моральної шкоди, яка не була доведена в судовому засіданні. Що стосується медобладнання, то позивач не надав суду доказів його вартості.
Представник відповідача по справі Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області позовні вимоги позивача в судовому засіданні не визнав, просив суд їх не задовольняти, мотивуючи тим , що кримінальна справа порушена законно. Всі слідчі дії проведені у відповідності з вимогами чинного законодавства та надав суду довідку про те, що вилучені у ОСОБА_1. медпрепарати мали прострочений термін використання, які мали бути знищені, але акт про їх знищення не зберігся, та витяг з правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів.
Представник відповідача по справі - Державного казначейства України на початку судового засідання позовні вимога визнав частково та при цьому пояснив, що матеріальну шкоду за вилучені медпрепарати має відшкодовувати той орган , який незаконно вилучав дані препарати та не вирішив їх подальшу долю у відповідності з законом. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то він визнав позов лише на суму 10850 грн, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на той час розгляду справи (350). В останньому судовому засіданні і в дебатах представник ДКУ позовні вимоги позивача в повному об'ємі не визнав та пояснив, що державному казначейству не надано право визнавати цей позов. Представник також пояснив, що матеріальну шкоду за вилучені медпрепарати та медобладнання має відшкодовувати той орган, який незаконно вилучав медпрепарати і не вирішив їх подальшу долю згідно законодавства, дані препарати повинні були б бути реалізовані аптечній установі. А якщо ж вони були дійсно з простроченим строком придатності до вживання, то це мав би встановити лише спеціаліст - фармацевт , про що повинно бути складено акт про знищення.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, їх представників, свідка, дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали кримінальної справи№ 2000200180, вважає, що дана позовна заява підлягає до часткового задоволення на слідуючих підставах.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду в якому зазначив, що відносно нього на протязі з 05 квітня 2002 року по 19 грудня 2004 року мала місце безпідставно порушена кримінальна справа № 2000200180, яка закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутності в його діях будь-якого складу злочину. Кримінальна справа відносно позивача була порушена прокурором Черкаського району за ч. 1 ст. 186 КК України, який в січні 2001 року незаконно привласнив 20 кг м'яса яловичини, чим завдав господарству шкоду на суму 190 грн. Під час досудового слідства 26.06.2002 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 190 КК України, йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні шахрайських дій при заволодінні 20 кг м'яса і 28.08.2002 року справу з обвинувальним висновком направлено до Черкаського районного суду для розгляду по суті і 19.12.2002 року справу повернуто для додаткового розслідування із-за неповноти та неправильності досудового слідства. Потім дану кримінальну справу неодноразово закривали на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та остаточно її було закрито постановою слідчого СВ Черкаського РВ УМВС від 19.12.2004 року на вказаних правових підставах, яку постановою заступника прокурора Черкаської області старшого радника юстиції Вегера В.М. від 31 березня 2005 року залишено в силі.
Окрім цього, на підставі постанови Черкаського районного суду від 08.04.2002 року у позивача вдома та на роботі були проведені обшуки, що стверджуються протоколом обшуку від 09.04.2002 року, в результаті яких у позивача було вилучено медичні препарати в якості знаряддя скоєння інкримінованого йому злочину на суму 5237 грн, що на даний час складає 12255, 16 грн, що стверджується відповідними накладними, які додаються. Суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню. Що стосується вартості медобладнання, то позивач не надав суду доказів щодо його вилучення та вартості, а тому вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Медпрепарати було вилучено в Черкаський РВ УМВС до вирішення питання по суті. Таким чином вони повинні бути знаходитися в камері схову речових доказів райвідділу і як речовий доказ повинні бути приєднані до матеріалів кримінальної справи , але цього чомусь не сталося. Про те, що медпрепарати мали прострочений термін використання нічим не підтверджується, а два запити суду на ім'я керівника РВ УМВС щодо місця знаходження вилучених медпрепаратів (№ 1263 від 01.09.2006 року, № 1398 від 03.10.2006 року) залишились без відповідей. І лише на останньому судовому засіданні представник Черкаського РВ УМВС надав суду довідку за № НОМЕР_1, в якій зазначено, що вилучені при проведенні обшуку у ОСОБА_1 медпрепарати мали прострочений термін використання, які мали бути знищені, але акт про юс знищення не зберігся за спливом терміну зберігання документів даної категорії. Таким чином, в Черкаському РВ УМВС невідомо де ділись медпрепарати, оскільки у вказаній довідці зазначено, що «вони мали бути знищені». З другого документу, який надав представник Черкаського РВ УМВС - витяг з правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів - випливає, що «Факт наявності неякісних лікарських засобів фіксується актом», а тому повинен бути акт знищення медпрепаратів, який повинен знаходитися в матеріалах кримінальної справи, але цього акту теж чомусь немає, а коли з органів прокуратури Черкаського району витребували вищевказану кримінальну справу, то було виявлено, що в справі відсутні декілька документів, які були внесені в опис документів, про що було складено відповідного акту. Таким чином, посилання представників відповідачів на те, що вказані медпрепарати були з простроченим строком придатності до вживання і нічого не коштують суд не може прийняти до уваги. Свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що серед працівників міліції, які проводили обшук та вилучали вказані медпрепарати, не було осіб з медичною або фармацевтичною освітою. Відповідний висновок спеціаліста по даним медпрепаратам чи експертиза в матеріалах справи відсутні. З матеріалів кримінальної та цивільної справ не вбачається, як склалась подальша доля даних медпрепаратів та куди вони поділись. Представник Черкаського РВ УМВС не надав суду доказів, які підтверджували б відсутність у органу дізнання та досудового слідства даних препаратів. За таких обставин суд вважає, що вартість вилучених медпрепаратів підлягає стягненню з Черкаського РВ УМВС, яка на сьогоднішній день згідно накладних складає 12255,16 грн.
Крім цього, 26.06.2002 року з позивача по справі була взята підписка про невиїзд, 10.07.2002 року ОСОБА_1 був оголошеним у розшук, а 27.06.2002 року на все його майно було накладено арешт. Всі ці факти відповідачі в судовому засіданні не заперечували та вважають, що справа була порушена та розслідувалась на законних підставах.
Суд також вважає, що неправомірними діями органів дізнання та досудового слідства позивачеві ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди. За наявності порушеної кримінальної справи, підписки про невиїзд, оголошення в розшук, проведення обшуків та проведення інших дій призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків. В його житті настали істотні вимушені зміни і усе це вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Тому на підставі чинного законодавства, та зокрема:
1. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року;
2. Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 06.03.1996 року зі змінами та доповненнями від 03.04.1998 року, позивач ОСОБА_1, суд вважає, набув право на відшкодування шкоди, що підтверджується:
· ст. 11 Закону, п. 24 Положення, де вказано, що у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діяннях складу злочину ці органи зобов'язані роз'яснити порядок поновлення порушених прав громадянина і відшкодування іншої шкоди, надіслати повідомлення чітко установленої форми, у якому повинні бути роз'яснені права громадянина щодо відшкодування шкоди, що не було зроблено органами досудового слідства;
· ст. 2 Закону, де зазначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах та порядку визначеними цим Законом виникає також і при закритті кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину;
· ст.ст. 1, 3 Закону, де зазначено, що підлягає відшкодуванню шкода в тому числі: майно, яке було вилучено органами дізнання чи досудового слідства, майно» на яке накладений арешт, суми сплаченої громадянином у зв'язку з наданням йому правової допомоги адвокатом та моральна шкода під якою, згідно ст. 4 Закону, ст, 17 Положення... визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу компетентних органів, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими, інших негативних наслідків;
· ст. 4 Закону, де зазначено, що майно, вилучене органами дізнання чи досудового слідства повертається в натурі, а в разі неможливості повернення його в натурі, його вартість відшкодовується за рахунок тих установ, підприємств, організацій, яким воно передано безоплатно.
· В разі неможливості повернення в натурі майна, вилученого органами дізнання чи досудового слідства його вартість визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення;
ст, 13 Закону, де зазначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи та проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством. В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 перебував під слідством 36 місяців. Згідно Закону України № 3235-IV від 20 грудня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати з 01 грудня 2006 року складає 400 грн. За наявності таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем вимога про відшкодування йому моральної шкоди на суму 14460 грн є цілком обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі;
· п. 17 Положення, де зазначено, що відшкодування моральної шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету;
· п. 12 Положення, де зазначено, що за рахунок коштів державного бюджету також підлягають стягненню суми сплачені адвокатам.
Таким чином з Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню моральна шкода та витрати за надання юридичної допомоги адвокатом.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що твердження відповідачів про те, що кримінальна справа була порушена на законних підставах, не можуть братись до уваги, так як в законі чітко зазначені випадки, в яких набувається право на відшкодування шкоди і одним з яких є закриття справи за відсутністю в діянні складу злочину.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 року, Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 06.03.1996 року зі змінами та доповненнями від 03.04.1998 року, суд, -
вирішив::
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь ОСОБА_114400 грн - моральної шкоди та 5000 грн - витрат за надання юридичної допомоги адвокатом.
Стягнути з Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_1на відшкодування матеріальних збитків 12255,16 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Черкаського районного суду Б.П. Мунько