АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Апеляційне провадження № 11-сс/790/693/14 Слідчий суддя: Іващенко С.О.

Справа № 645/4678/14-К

Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач: Цілюрик В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрик В.П.,

суддів - Чопенко Я.В., Виноградової О.П.,

за участю секретаря - Серпухової О.В.,

прокурора - Пугачова Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого від 29.05.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014220460001069 від 25 березня 2014 року, -

встановила:

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені скарги на постанову слідчого від 29.05.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220460001069 від 25 березня 2014 року.

В ухвалі що оскаржується зазначено, що постанова від 29.05.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014220460001069 винесена відповідно до вимог ст. 284 КПК України з урахуванням усіх доказів та обставин справи встановлених під час досудового розслідування.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд та вважає, що ухвалу було прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт вважає, що керівник Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР ОСОБА_6 скоїла кримінальне правопорушення передбачене ст. 382 КК України, а саме в порушення рішення апеляційного суду Харківської області від 29.01.2014 року, яким Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР було зобов'язано видати ОСОБА_3 посвідчення відповідно до вимог ст. 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (Закон), але начальник Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР ОСОБА_6 видала посвідчення відповідно до ст. 6-3 вказаного Закону, яке вже було у ОСОБА_1, і відмовила видати останній посвідчення відповідно до ст. 6-1 Закону.

Апелянт звертає увагу суду на той факт, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчим було допитано в якості свідка ОСОБА_6, але суд першої інстанції не звернув увагу на те, що слідчим не було встановлено інших членів робочої групи, яку створила ОСОБА_6 та не допитано їх. Корім того апелянт вважає, що а ні слідчий, а ні суд першої інстанції не прийняли до уваги додаткове рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, яким відповідачі були прямо зобов'язані видати ОСОБА_1 посвідчення відповідно до вимог ст. 6-1 Закону.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 березня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до начальника Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, яке полягало у навмисному невиконанні рішення суду.

25 березня 2014 року інформацію про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220460001069.

Постановою слідчого СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Грушиною М.В. від 29 травня 2014 року вищезазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діях начальника Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР - ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування в якості свідка була допитана ОСОБА_6, яка повідомила, що постанова колегії судців Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року надійшла до управління разом із зверненням ОСОБА_1 На виконання постанови суду, щодо розгляду питання про видачу посвідчення відповідно до ст. 6-1 Закону наказом від 17.02.2014 року № 8 було створено робочу групу для розгляду питання щодо видачі ОСОБА_1 вказаного посвідчення, як і зазначено в постанові суду. Цією групою було встановлено, що на підставі наданих заявницею до Управління документів, керуючись Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", враховуючи пояснення Міністерства праці та соціальної політики України, раніше видане у 2010 році посвідчення жертви нацистських переслідувань від 06.07.2010 року серії НОМЕР_1, яке надає право на пільги відповідно до ст. 6-3 Закону видано правомірно. А також, у зв'язку із втратою раніше виданого посвідчення, ОСОБА_1 10.02.2014 року було повторно видано посвідчення жертви нацистських переслідувань серії В № 010739, яке надає право на пільги відповідно до ст. 6-3 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".

Колегія суддів відмічає, що відповідно до резолютивної частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР задоволені частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення «Про жертви нацистських переслідувань», та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району ХМР розглянути питання щодо видачі посвідчення «Про жертви нацистських переслідувань» ОСОБА_1

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2014 року виправлено описку лише у описовій частині постанові від 29.01.2014 року стосовно апеляційних вимог ОСОБА_1

Тобто вказаним судовим рішенням, на яке і посилається апелянт, відповідач був зобов'язаний розглянути питання щодо ОСОБА_1 і категоричної вказівки видати останній посвідчення у відповідності до ст.. 6-1 Закону воно не містить.

Інших судових рішень ухвалених до цього питання, у тому чисті і додаткових рішень в матеріалах провадження № 12014220460001069 від 25 березня 2014 року немає.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді і органу досудового розслідування про те, що під час здійснення кримінального провадження встановлена відсутність умислу ОСОБА_6, як необхідної складової складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України, і згодна з висновком слідчого судді про з'ясування слідчим належним чином усіх обставин, правильною оцінка зібраних ним доказів, та прийняттям обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

Постановила

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12014220460001069 від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий

Судді