ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

07.02.07                                                                                           Справа  № 6/131

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мирутенко О.Л.

розглянув апеляційну скаргу ДВС в Ужгородському районі

на ухвалу  господарського суду Закарпатської області від 19.12.2006р.

у справі    № 6/131

за заявою      Закарпатської дирекції банку «Україна», м.Ужгород

до                   СГВК «Колос», с.П.Комарівці

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –не з»явився

від боржника  -   не з”явився

          Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

          Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.12.2006р. у справі № 6/131 про банкрутство СГВК «Колос», с.П.Комарівці Ужгородського району Закарпатської області відхилено вимоги ДВС в Ужгородському районі до боржника в розмірі 25 497,39 грн.

          Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник –ДВС в Ужгородському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на наступне:

На виконанні в ДВС в Ужгородському районі перебували виконавчі документи про стягнення з боржника СВК «Колос»грошових сум, всього 27 виконавчих документів. Відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено відповідно постанови про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання наказу. Боржник жоден виконавчий документ в межах добровільного строку не виконав. Відповідно до ст.46 ЗУ «Про виконавче провадження»у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження»постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є безпосередньо виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. Кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходить на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на імя Державної виконавчої служби в областях, містах і районах. Єдиним органом, якому законодавством надано право стягувати виконавчий збір до Державного бюджету є Державна виконавча служба, до повноважень будь-якого іншого фіскального органу стягнення виконавчого збору не віднесено.

У встановлений постановами строк, боржник добровільно кошти не сплатив. Копії постанов про стягнення виконавчого збору належним чином направлено боржнику, та ним не були оскаржені до суду .

Згідно з положеннями ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством. Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право і в тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, щоб задоволити вимоги усіх кредиторів.

          Станом на 01.12. 2006 року грошове зобов'язання СВК «Колос»по виконавчому збору перед ДВС в Ужгородському районі становить 25 497,39 грн. Вказане зобов'язання СВК «Колос»є зобов'язанням останнього перед Державним бюджетом, стягнення по якому здійснює державна виконавча служба. Виконавчий збір за своєю правовою природою є формою державного мита по виконанню органами державної виконавчої служби своїх функціональних обов'язків, а його розмір обраховується не залежно від того чи погашав чи не погашав боржник належну до стягнення суму боргу після спливу строку на добровільне виконання і складає 10 % . Підставою виникнення зобов'язання є винесені та не оскаржені належним чином постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, у відповідності з ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5.

          Представленим відзивом арбітражний керуючий Бахтин В.В. доводи скаржника заперечує, просить суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в попередньому судовому засіданні господарський суд розглядає заявлені до боржника вимоги конкурсних кредиторів.

          Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична   особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю  та  своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

             Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не  зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

          Державною виконавчою службою в Ужгородському районі, у зв"язку з відмовою СВК “Колос” добровільно виконати вимоги по сплаті грошових коштів по 27 виконавчим документам, винесено 27 постанов про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 25497,39 грн.

          Правовою підставою для визнання кредитором орган ДВС посилається на ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження”, якою передбачено, що у разі   невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником  відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків.

          Однак, кредитором не враховано, що ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено також момент, з якого в органу ДВС виникає право на стягнення виконавчого збору - в результаті фактичного  стягнення  суми заборгованості по виконавчому документу на користь стягувача або вартості майна боржника, яке передане  стягувачу за виконавчим документом .

          Як з»ясовано судом ні по одному виконавчому документу про стягнення з СВК “Колос” жодна грошова сума на користь стягувача не була стягнута органом ДВС, а також жодне майно боржника не передане стягувачу за вищенаведеними виконавчими документами.

          В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що у боржника, у даному випадку, відсутнє грошове зобов”язання заплатити вказаному кредитору грошову суму у заявленому останнім до суду складі та розмірі.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

          На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.12.2006р. у справі № 6/131 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий       суддя                                                                 Михалюк О.В.

суддя                                                                                               Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                               Мирутенко О.Л.