Справа № 344/6642/15-ц

Провадження № 2/344/2932/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Зеленко О.В.,

секретарів Устинської Н.С., Костів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання за ним як спадкоємцем 1 черги права власності на спадкове майно, що складається 6/48 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та як спадкоємцем 5 черги права власності на 12/48 частин цього домоволодіння.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що є власником 30/48 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Ще 6/48 часток даного будинку повинні були бути успадковані його матір'ю ОСОБА_2 після смерті бабусі ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_8, однак мати на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 не оформила право на спадщину, а тому за правом представлення просить визнати за ним право власності на цю частку майна після смерті баби. Також у зв'язку з фактичною відмовою інших спадкоємців від прийняття спадщини, просить визнати за ним як спадкоємцем 5 черги право власності на 12/48 часток даного будинковолодіння, а саме: 3/48 - після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9, 3/48 - після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10, 3/48 - після смерті ОСОБА_6 та 3/48 після смерті ОСОБА_7, що зникли безвісти у роки німецької окупації, та визнані померлими рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.04.2010.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з»явились, представник позивача суду подала заяву, за змістом якої просить розглянути справу без її участі та позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. Не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 є спадкоємцем 1 черги після смерті матері ОСОБА_9, та спадкоємцем 5 черги після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на 21/48 частини даного домоволодіння за ОСОБА_3 (6/48), ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (кожен по 3/48 частки) , що видане на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №46 від 30.01.1965 (а.с.12-13).

З договору дарування від 17.04.1965 вбачається, що ОСОБА_10 подарував належні йому 3/48 частки даного будинковолодіння ОСОБА_1 ( а.с.7-10).

Також з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2003 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_11, спадкове майно складається з 27/48 частки вказаного будинковолодіння.

Таким чином, власниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (30/48 часток), ОСОБА_3 (6/48), ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (кожен по 3/48 частки), що підтверджується також витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ від 18.10.2005, (а.с. 6).

З матеріалів справи також вбачається, що всі вказані особи є родичами між собою. ОСОБА_3 є бабою позивача та матір'ю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

ОСОБА_3, 1863 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 06.08.1952 (а.с.14).

ОСОБА_5, 1896 р.н., вдова, померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року в м.Інвіргтон щтату Нью-Джерсі, США, що посвідчується випискою з книги реєстрації смерті №73845 (а.с.15-16). На час смерті ОСОБА_5 остання була вдовою, а її діти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відмовилися від спадщини у виді домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті матері в користь позивача ОСОБА_1, заяви про що посвідчено нотаріусом штату Нью-Джерсі (а.с.17-18).

ОСОБА_4, 1893 р.н., вдова, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року у м.Гамільтон штату Онтаріо, США. На час смерті її спадкоємцем був син ОСОБА_14 (а.с.19-20).

ОСОБА_6, 1901 р.н., та ОСОБА_7, 1906 р.н., що пропали без вісти у 1944 році, рішенням Івано-Франківського суду від 16.04.2010 визнані померлими (а.с.21-22), про що видано відповідні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.23-24).

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 21.02.1959, що видане повторно, вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_2 одружились 10.06.1933, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2. (а.с.25- 26), а з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що ОСОБА_2, народжена 1906 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року у м.Миколаїв Львівської області (а.с.27).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 року, батьками його є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с.28-29).

Зважаючи на відсутність інших спадкоємців, позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 Відповідно до листа №2447 від 03.12.2005, першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою рекомендовано ОСОБА_1, що проживає по АДРЕСА_1, у судовому порядку встановити факт смерті та родинний зв'язок між спадкодавцями та спадкоємцем. (а.с.5).

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 5 ЦК України 2003 року, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вбачається з п.16 Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР» від 09.12.1963 року, дія статей 524-564 Цивільного кодексу Української РСР поширюється і на спадщину, що відкрилася до введення в дію Цивільного кодексу Української РСР, але не прийняту ніким із спадкоємців і якщо вона не перейшла за правом спадкоємства у власність держави до 01.01.1964 року.

Тому до вимоги про визнання права на спадщину за ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги після смерті його матері ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7, слід застосувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

За положеннями ст.529 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, спадкоємцями її майна були її діти ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки на час смерті ОСОБА_3 разом з нею у домоволодінні АДРЕСА_1 проживала тільки її дочка ОСОБА_9, що фактично вступила у володіння спадковим майном у вигляді 6/48 часток цього домоволодіння, прийнявши таким чином спадщину (згідно п.1 ст.549 ЦК УРСР 1963р), а інші можливі спадкоємці спадщину не прийняли, а позивач ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги після смерті його матері ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючи у вказаному домоволодінні, фактично вступив у володіння спадковим майном, прийнявши таким чином цю спадщину в силу п.1 ст.549 ЦК УРСР 1963 року.

За таких обставин за позивачем слід визнати право власності на 6/48 частин домоволодіння АДРЕСА_1 як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, що згідно Витягу з реєстру прав власності НОМЕР_7 від 18.10.2005 зареєстровано за ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Стосовно вимоги про визнання за позивачем права власності на 12/48 частин домоволодіння як спадкоємцем п'ятої черги після смерті братів та сестер його матері, установлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, 1896 р.н., вдова, померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року в м.Інвіргтон щтату Нью-Джерсі, США, ОСОБА_4, 1893 р.н., вдова, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року м.Гамільтон штату Онтаріо, США, а ОСОБА_6, 1901 р.н., та ОСОБА_7, 1906 р.н., що пропали без вісти у 1944 році, рішенням Івано-Франківського суду від 16.04.2010 визнані померлими (а.с.17-24)

Спадщину у вигляді права власності на їх частки у вказаному домоволодінні ніхто зі спадкоємців не прийняв, що частково підтверджується також витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ від 18.10.2005, де вказано, що ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (кожен по 3/48 частки).

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, що відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом мають одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За приписами ч.1 ст.1265 ЦК України у п'яту чергу на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступень споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом встановленого шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що відмовився від її прийняття.

Зважаючи на відсутність будь-якої інформації щодо можливих спадкоємців першої-четвертої черги після смерті спадкодавців ОСОБА_7, ОСОБА_6, відмову спадкоємців першої черги ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від спадщини у виді частки даного домоволодіння після смерті спадкодавця ОСОБА_5 в користь позивача, та неподання ОСОБА_14 як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини, відсутність у листі Першої державної нотаріальної контори будь-яких відомостей про наявність заповіту, інших спадкоємців вказаних осіб-спадкодавців у частині права спадкування їх часток даного будинковолодіння, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 як спадкоємцем п'ятої черги право власності на 12/48 будинковолодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

За статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

На підставі наведеного, відповідно до п.16 Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР» від 09.12.1963 року, ст.ст.529, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.5, 1216-1218, 1223, 1258, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України 2003 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 6/48 частин домоволодіння АДРЕСА_1 як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, що згідно Витягу з реєстру прав власності НОМЕР_7 від 18.10.2005 зареєстровано за ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 12/48 частин домоволодіння АДРЕСА_1 як за спадкоємцем п'ятої черги за законом, з яких: 3/48 частин після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 року; 3/48 частин після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 року; 3/48 частин після смерті ОСОБА_6 та 3/48 частин після смерті ОСОБА_7, що визнані померлими згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 16.04.2010 року.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Зеленко