П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2009 року №2а-112\09
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соколянської О.М.,
секретарі Пошта Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Новомосковську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку щорічної грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є особою, яка має статус учасника бойових дій, а тому згідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яка повинна бути виплачена до 5 травня. Мінімальна пенсія за віком у 2005 році склала суму 332 гривні ( 332х5=1660 гривень); у 2006 році склала суму 359 гривень ( 359х5=1795 гривень); у 2007 році 406 гривень та збільшена на 1% і склала суму 410 гривень 60 копійок ( 410.60х5= 2050.30); у 2008 році 481 гриваню ( 481х5=2405 гривень). Відповідач здійснив виплату вказаної допомоги: за 2005 рік - 250 гривень; за 2006 рік - 250 гривень; за 2007 рік - 280 гривень; за 2008 рік - 310 гривень. Загальна недоплачена сума разової грошової допомоги за 2005 рік - 2008 рік склала суму 6820 гривень 20 копійок. Посилаючись на неправомірність дій відповідача, позивач просив його позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не явився, просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує ас.38.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в судове засідання не явився, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі ас.39-41.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються ї вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № НОМЕР_1 від 02.07.1996 року ас.5 і відповідно має пільги, встановленні Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП. Згідно до ст.12 Закону №3551-ХП учасникам бойових дій виплачується щорічна разова допомога до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до преамбули Закону №3551-ХП - Закон визначає правовий статус ветеранів, забезпечує створення належних умов для життєзабезпечення. Тобто, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП є законом, що регулює правовідносини, в тому числі і щодо соціальних виплат у вигляді щорічної грошової допомоги особам, яким встановлено спеціальний статус. Право позивача на отримання щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій надане державною та закріплено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП. Таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, у даному випадку органи соціального захисту населення несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги у розмірах, які ж нею визначені та закріплені в Законі.
Суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги у розмірах встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП.
Як встановлено судом позивач звернувся до суду з позовом 17.12.2007 року ас.1-2. Позивачем заявлений позов неодноразово уточнювався і в остаточній редакції був поданий 06.02.2009 року ас.35.
Відповідно до ст.99 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином законодавство встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом свобод чи інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відповідно до ст.100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суд є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить проте що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав. Однак відповідно до ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжени1й судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Позивач та його представник з клопотанням про поновлення строку до суду не звертався, що позбавляє процесуально вирішити це питання, а відповідач наполягає на відмові у задоволені позову, в тому числі і з підстав пропущення строку, який визначено ст.99 КАС України. Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду, суд вважає необхідним у задоволенні позову щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги за 2005 рік та 2006 рік відмовити у зв'язку з пропуском процесуального строку. Також Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік норма Закону №3551-ХП в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги ветеранам війни. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не був предметом дослідження Конституційного Суду України та його норми не буди визнані не конституційними.
Позовні вимоги позивача в частині щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги за 2007 рік та 2008 рік підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП учасникам бойових дій виплачується щорічна разова грошова допомога до 5-го травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Пунктом 13 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-У були зупинено на 2007 рік дію статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп\2007 зупинення дії ст.12 Закону №3551-ХП п.13 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року №489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України - є неконституційним. Стаття 152 Конституції України встановлює, що закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року у позивача виникло право на отримання разової грошової допомоги за 2007 рік та 2008 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як визначено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП. Відповідач будь-яких дій на виконання рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та статті 12 Закону від 22.10.1993 року №3551-ХП не вчинив, і щорічну грошову допомогу до 5 травня у 2007 році та 2008 році позивачу виплатив в неповному обсязі.
Суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не перерахування позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та 2008 рік.
За таких обставин і в силу вимог, які містяться в ст.70 КАС України, позивач довів свої позовні вимоги, а тому відповідач повинен зробити перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та 2008 рік.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 13, 14, 15, 71 159, 160 КАС України, ст.12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП, ст. ст.74, 152 Конституції України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, та за 2008 рік у розмірах визначеними Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - неправомірними.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги у розмірах визначеними Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2008 роки.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
З дня проголошення постанови суду протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження постанови суду.
На постанову суду протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.М.Соколянська