АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 10-673/08                                  Головуючий 1 інстанції - Шабко Л.В.

Категорія  ст. 236-7 КПК України               Доповідач - Бачурін О.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого судді - Полтавцевої Г.А.

суддів - Бачуріна О.В.,  Вдовіченка С. Л.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м.  Києві 19 травня 2008 року апеляцію ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.  Києва від 13 березня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Шевченківського районного суду м.  Києва від 13 березня 2007 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову заступника начальника СВ Радянського РУ ГУ МВС України в м.  Києві від 24.02.2000 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ч.2  ст.  143 КК України (в редакції 1960 року). Приймаючи цю постанову,  районний суд виходив з того,  що були приводи і підстави до порушення справи і всі вимоги закону при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

Не погодившись з таким рішенням,  ОСОБА_1 звернувся з апеляцією і просить скасувати постанову про порушення справи та

2

відмовити в порушенні справи,  посилаючись на те,  що для винесення оскаржуваної постанови не було підстав тому,  що заява ОСОБА_2 про вимагання у нього грошей нічим не підтверджена та що його вимоги до нього були направлені на повернення своїх коштів. Апелянт також зазначає,  що до нього застосовувалися недозволені методи слідства і йому перешкоджали при арешті звернутися до суду.

Строк на подачу апеляції поновлений.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який заперечував проти задоволення апеляції,  колегія суддів вважає апеляцію необгрунтованою з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи,  суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови,  законність джерел отримання даних,  які стали підставою для винесення постанови про порушення справи,  і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання,  які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши думку прокурора,  суд прийняв рішення у відповідності зі  ст.  236-8 КПК України. Його висновок про наявність підстав до порушення справи відповідає матеріалам кримінальної справи,  в яких є дані про те,  що ОСОБА_1 вимагав у громадянина ОСОБА_2 5000 доларів США і був затриманий з поміченими грошима та інше.

За таких підстав

Постанова суду про дотримання слідчим вимог  ст.  ст.  94,  95,  98 КПК України є обґрунтованою та законною.

Доводи ОСОБА_1 про те,  що він вимагав свої кошти,  повинні бути перевірені в ході досудового слідства,  коли залучені докази досліджуються і їм надається відповідна оцінка.

Посилання скаржника на недозволені методи слідства не входять до кола питань,  які вирішуються судом в порядку,  передбаченому  ст.  236-8 КПК України.

3

Виходячи із зазначеного,  колегія суддів вважає за необхідне постанову суду залишити без змін,  а апеляцію без задоволення.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  365,  366,  382 КПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м.  Києва від 13 березня 2007 року,  якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову заступника начальника СВ Радянського РУ ГУ МВС України в м.  Києві від 24.02.2000 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину,  передбаченого ч.2  ст.  143 КК України (в редакції 1960 року) залишити без змін,  а апеляцію без задоволення.