УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м.  КИЄВА

МСП-01601,  м.  Київ-601,  вул.  Володимирська,  15

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого -- судді Приндюк М. В.,

суддів: Скавроніка В. М. ,  Глиняного В.П.,

прокурора  Рабінчук Т.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1

на вирок Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2007 року,

встановила:

Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  не одружений,  судимий 14.05.2004 року Семенівським            районним       судом Чернігівської області за ч.3  ст.  152,  ч. 2  ст.  153,   ст.  69 КК України до позбавлення волі на строк три роки і шість місяців,  звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково,  не відбутий строк покарання становить 5 місяців і 27 днів позбавлення волі,  визнаний винним і засуджений за ч.3  ст.  152 КК України до позбавлення волі на строк вісім років.

На підставі  ст.  71 КК України за сукупністю вироків,  шляхом повного приєднання до призначеного йому покарання не відбутої ним частини покарання за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2004 року ОСОБА_1  призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років п'ять місяців і двадцять сім днів.

Строк відбування покарання йому обчислено з 26.06.2007 року.

Справа № 11-а- 305/2008                                             Категорія-ч.3  ст.  152 КК України

Головуючий в суді 1 -ї ін ст.  Білоцерківець О.А.      Доповідач Скавронік В.М.                     .,

2

Засуджений утримується під вартою в СІЗО № 13 міста Києва.

За вироком визнаний винним і засуджений за ч.3  ст.  152 КК України ОСОБА_3,  який апеляцію не подавав.

Як вказано у вироку,  25 червня 2007 року,  приблизно о 03 годині 30 хвилин,  у дворі будинку АДРЕСА_1,  ОСОБА_1  і ОСОБА_3,  групою осіб,  застосувавши до малознайомої їм потерпілої ОСОБА_4 фізичне насильство,  що виразилось в поваленні її на землю,  зриві з неї одягу та закриті рота руками,  почергово зґвалтували її.

Після вчинення злочину вони були затримані працівниками Служби охорони на місці події.

В апеляції засуджений ОСОБА_1  просить вирок суду скасувати,  кримінальну справу направити прокурору Печерського району міста Києва на додаткове розслідування,  оскільки органом досудового слідства допущена неповнота та неправильність слідства,  а статевий акт з ОСОБА_4 він здійснив за взаємною згодою. Поспілкувавшись з ним та ОСОБА_3 на святкуванні Дня молоді на Майдані Незалежності міста Києва і відчуваючи до них симпатії,  потерпіла сама бажала вступити з ними в статеві зносини.

В доповненні до апеляції ОСОБА_1  вказав на відсутність попередньої змови з ОСОБА_3,  який оговорив себе та його у вчиненні злочину,  а також на суворість призначеного йому покарання.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженого ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляцію,  наполягав на скасуванні вироку і направленні кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства,  пояснення його захисника ОСОБА_2,  яка просила вирок суду змінити і пом'якшити призначене ОСОБА_1  покарання,  оскільки кримінальна справа розглядалася за правилами  ст.  299 КПК України в скороченому порядку і засуджений позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи,  Пояснення прокурора,  яка заперечувала проти апеляції,  стверджуючи,  що вирок суду є законним і обґрунтованим,  провівши судові дебати та надавши Останнє слово засудженому,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає за необхідне апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок суду першої інстанції без зміни з наступних підстав.

Вина засудженого у вчинені інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у справі і наведеними в обвинувальному висновку,  а також частково у вироку,  доказами в їх сукупності,  зокрема даними,  що містяться в показаннях потерпілої на досудовому слідстві і в Судовому засіданні,  в показаннях засуджених в судовому засіданні,  в яких ОСОБА_3 повністю,  а ОСОБА_1 частково визнали свою вину у вчиненому.

Враховуючи те,  що судовий розгляд кримінальної справи відбувся за згодою його учасників відбувся за правилами ч.3  ст.  299 КПК України в скороченому порядку і суд не досліджував докази у справі та не давав їм

3

оцінки,  засуджений ОСОБА_1  позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку,  про що йому було роз'яснено судом першої інстанції.

За таких підстав,  колегія суддів також немає можливості оцінювати докази і робити висновок щодо повноти,  всебічності,  об'єктивності дослідження обставин справи та правильності досудового і судового слідства.

Дії ОСОБА_1  правильно кваліфіковані за ч.3  ст.  152 КК України,  як зґвалтування,  тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства,  вчинене в групі осіб,  повторно,  особою,  яка раніше вчинила злочин,  передбачений  ст.  153 КК України.

Покарання ОСОБА_1  призначене у відповідності із вимогами  ст.  65 КК України,  з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину,  його особи,  щирого каяття,  як обставини,  що пом'якшує його покарання,  відсутності обставин,  які б обтяжували його,  а також того,  що ОСОБА_1  вчинив інкримінований злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за аналогічний злочин.

Таким чином,  жодних підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1  покарання та зміни чи скасування вироку з інших підстав колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2007 року щодо нього - без зміни.