ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.06 Справа № 25/114/06
Суддя Дьоміна А.В.
за позовом –Прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя, 69068, вул. Кругова, 152 в інтересах: Державного комітету України з Державного матеріального резерву, м. Київ, 01601, вул. Пушкінська, 28
до відповідача – Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя, 69030, вул. Уральська, 1
Суддя Дьоміна А.В.
Представники:
Позивача –Олійник О.В.
Ражев А.В.
Відповідача –Шевченко Н.А., дов. №34 від 20.01.06.
Розглядаються вимоги позивача про повернення використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, проведення освіження та стягнення штрафних санкцій та пені з відповідача у сумі 159 597,41грн.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач наполягає на вимогах, викладених в позовній заяві.
Відповідач заперечує проти позову вказуючи на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005. порушено провадження у справі №25/38 про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя та ухвалою від 15.06.2005. вимоги Держматрезерву у сумі 159 597,41грн. визнані погашеними на підставі п.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Вищим господарським судом України 09.11.2005. касаційна скарга Держматрезерву з цього питання залишена без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
23.05.2006. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі №25/114/06 за позовом Прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах: Державного комітету України з Державного матеріального резерву, м. Київ про повернення використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, проведення освіження та стягнення штрафних санкцій та пені з відповідача у сумі 159 597,41грн.
На відповідальному зберіганні у відповідача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні позивача. Факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на зберігання підтверджується тим, що відповідач щороку станом на 01 січня складає та подає Держкомрезерву, головному організаційно-мобілізаційному управлінню збройних Сил України та командиру в/ч А-0119 звіт про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (форма 12мр).
Перевіркою матеріалів, наданих до прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя встановлено, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.07.2005. №778/2т, на підставі направлення від 05.10.2005. №493, виданого першим заступником начальника КРУ в Запорізькій області проведено перевірку стану обліку та збереження мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів, додержання вимог законодавства під час здійснення операції з цим майном за 2002-2004 роки та 9 місяців 2005. в Державному підприємстві Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя про що, складено Акт №080/493 ( з грифом “ДСК”).
Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву відповідачем складає: чавун ливарний 33,59 т на суму 73 898грн.
Таким чином, 100% штрафу за самовільне використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву становить 73 898грн.
Відповідно до п.п.6,10 Закону України “Про державний матеріальний резерв” розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Тобто, за період з дня виявлення факту самовільного використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву до дня пред’явлення цих вимог. Пеня за період з 25.03.2004. по 25.03.2005. складає 11 801,41грн.
Загальна сума вимог позивача становить 159 597,41грн., яка зазначена в позові.
Крім того, судом встановлено наступне: 02.02.2005. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя відповідно до вимог ст.11,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
25.03.2005. в газеті “Голос України” №54 було здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя.
15.06.2005. ухвалою господарського суду Запорізької області затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя, складений розпорядником майна боржника.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість позивача у сумі 159 597,41грн. виникла до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, тобто, заборгованість є конкурсною.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Позивач у передбачений Законом строк звернувся до суду із даними вимогами, але вказані вимоги не визнані за відсутності документів, підтверджуючих заборгованість боржника перед кредитором.
Таким чином, заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ про визнання кредитором на суму 159 597,41грн. у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м. Запоріжжя залишено судом без задоволення.
Згідно п.2 ст.14 зазначеного Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними... Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Про що, зазначено в ухвалі, якою суд затвердив реєстр кредиторів.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Враховуючи викладене, позивачу в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя А.В. Дьоміна