№ 2-439/2009р.

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І м е н е м   У к р а ї н и  

           

13 березня   2009 року                                                                                                          

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді:                        Стахової Н.В.                                

при секретарі судового засідання: Головіній А.В.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочином

                               В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, вказуючи, що  вироком Лисичанського міського суду від 09.12.2008 року   ОСОБА_2  визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого  ст. 190 ч.1 КК України з призначенням покарання у вигляді  120 годин суспільних робіт. Неправомірними  діями відповідача, які полягають у заволодіні мобільного телефону «Нокіа- Н73» шляхом шахрайтва,    її неповнолітньому сину завдано шкоду у сумі  2353 грн.63 коп., що складається з вартості телефону. Крім того, їїй сину завдано й моральну шкоду у сумі 1000 грн., яка полягає  у душевних стражданнях, яких ОСОБА_5  зазнав у зв’язку з протиправним заволодінням його майна. Останній був подарований  на день народження, мав цінність для сина, і з приводу його втрати, зазнав незручностей  внаслідок викликів у міліцію, пропуком учбових занять у технікумі, тому просила стягнути на користь ОСОБА_5  2353 грн.63 коп. матеріальної шкоди,  та 1000 грн. компенсації моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримав пред’явлений позов, просив його задольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позові, в обгрунтування яких надав суду відповідні докази.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1  кожний окремо  у судовому засіданні позов визнав частково, не погоджуючись з розміром компенсації моральної шкоди. Вважають її неспівмірною із  стражданнями ОСОБА_5 , тому просила в цій частині відмовити у задоленні позову.

Судом досліджені наступні письмові докази: копія вироку від 09.12.2008 року,  копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ,  копія картки  фізичної особи – платника податків,  копія паспорту позивача,  копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ,  копія ідентифікаційного коду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  копія свідоцтва про укладення шлюбу, матеріали кримінальної справи № 1-848/2008.

 Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

 Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

 Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 09.12.2009 року   ОСОБА_2  визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого  ст. 190 ч.1 КК України з призначенням покарання у вигляді  120 годин суспільних робіт (а.с.3-4)

  ОСОБА_4 , ОСОБА_1  є батьками неповнолітнього ОСОБА_2

 З  висновку товарознавчої експертизи № 292 від 20.05.2008 року  (а.к/с.31--33) вбачається, що вартість телефону «Нокіа Н-73»  становить 2353 грн.63 коп.  

 Частково задольняючи позов, суд виходить з наступного.

  Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий  для  суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1.2  ст. 1179  ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років)  відповідає за завдану нею шкоду самостійно  на загальних підставах.  У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному  обсязі її батьками (усиновлювачами)  або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Суд стягує з ОСОБА_2 , а разі відсутності у нього  майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди стягнути солідарно з  батьків  на  користь   ОСОБА_5  в особі ОСОБА_1   2353 (дві тисячі триста п’ятдесят три) гривні 63 коп.  в рахунок  відшкодування  вартості телефону «Нокіа»  Н-73, яка  підтверджується  висновком товарознавчої експертизи. (а. к/с. 32).

Відповідно до ст.ст.23, 1167 ГК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з  характеру, об’єму та тривалості  душевних страждань позивача,   глибини його  психологічного дискомфорту у зв’язку із втратою майна, та  виходячи з принципів розумності і справедливості, стягує  на користь позивача  300 грн. компенсації моральної шкоди.

На  підставі вищевикладеного, ст. 23, 1167, 1179 ЦК України, ст. 10,11, 60,61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

                                    В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних злочиномзадовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_2 ,   а у разі відсутності у нього  майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди стягнути солідарно з   ОСОБА_3 , ОСОБА_4   на    користь   ОСОБА_5  в особі ОСОБА_1   2353 (дві тисячі триста п’ятдесят три) гривні 63 коп.  в рахунок  відшкодування  вартості телефону «Нокіа»  Н-73, 200  (двісті) гривень компенсації  моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави 51 (п’ятдесят одну) грн.  державного мита,   8 (вісім) грн.. 50 коп. державного мита з вимог стягнення моральної шкоди,   а у разі відсутності у нього  майна, достатнього для сплати  державного мита,   стягнути  з   ОСОБА_3   на користь держави 25 (двадцять п’ять ) грн.  50 копійок  державного мита, 4 (чотири) грн.25 коп. державного мита з вимог стгнення моральної шкоди,  та  з ОСОБА_4   на користь держави 25 (двадцять п’ять ) грн.  50 копійок  державного мита, 4 (чотири) грн.25 коп. державного мита з вимог стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         

Суддя