ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-379/10/0221
Головуючий у 1-й інстанції: Швидловський О.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Леванчука Андрія Олексійовича
суддів: Курка Олега Петровича, Голоти Людмили Олегівни
при секретарі: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивач : не з’явився
відповідач (апелянт) : ОСОБА_2
треті особи : не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької міської ради на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 14.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
29.07.2010 року ОСОБА_3 звернулась до Староміського районного суду м. Вінниці з позовом до Вінницької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування п.п. 1.10, 1.11 рішення Вінницької міської ради від 31.10.2003 р. № 483.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 14.22.2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано п. п. 1.10, 1.11 рішення Вінницької міської ради від 31.10.2003 р. № 483 стосовно безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Форпостній,19 в м. Вінниці Палієнко ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Вінницької міської ради подала апеляційну скарги, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 14.12.2010 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
В судове засідання позивача не з’явився, уповноваженого представника не надіслав, хоча був належним чином повідомлений.
Представник відповідача (апелянт) просила суд задовольнити апеляційну скаргу посилаючись на доводи апеляційної скарги.
Треті особи в судове засідання також не з’явився, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 18.10.1990 р. за № 244 була відведена в натурі присадибна ділянка площею 928 кв.м. по вул. Форпостній,19 під індивідуальне будівництво жилого будинку ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в загальне користування у зв’язку із щільністю забудови. На підставі зазначеного рішення було видано акт відведення земельної ділянки в натурі 14.12.1990 р. На виділеній земельній ділянці позивачка збудувала житловий будинок, який зазначений в технічному паспорті, виготовленому КП “ВМБТІ”від 03.09.2009 р. під літерою “Ж”, погріб “п/Ж”, П поверх житлового будинку “м/Ж1”, гараж “Ж1”. Згідно висновку фахівця будівельно-технічної експертизи, виготовленої Подільським центром судових експертиз, збудовані позивачкою житловий будинок “Ж”, погріб “п/Ж”, П поверх житлового будинку “мЖ1”, гараж “Ж1”, погріб “п/Ж1”відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним нормам.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Тобто, позивачка, як власник майна, вправі володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, і не може бути протиправно позбавлена цього права чи обмежена у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно рішення третейського суду від 25.07.2002 р. договір купівлі-продажу 19/50 часток жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, що по вул. Форпостній,19 в м. Вінниці від 15.07.2002 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 визнаний дійсним. Визнано за ОСОБА_5 за вказаним договором право власності на 19/50 часток жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, що по вул. Форпостній,19 в м. Вінниці.
Згідно договору купівлі-продажу від 26.05.1999 р. ОСОБА_4 є власницею 1/10 частини будинковолодіння, що в м. Вінниці по вул. Форпостній,19 в м. Вінниці.
Рішенням Вінницької міської ради від 31.10.2003 р. № 483 було передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку, яка розташована по вул. Форпостній,19 в м. Вінниці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд: ОСОБА_5 –площею 610 кв.м. та земельної ділянки площею 24 кв.м. в спільну власність з ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_4 –площею 317 кв.м. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі оскаржуваних пунктів рішення ВМР від 31.10.2003 р. № 483 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 р. № 7 вирішуючи справи про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України. Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його незаконність.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом, крім іншого визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Розглядаючи справу по суті та приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки оскаржувані пункти рішення Вінницької міської ради від 31.10.2003 р. № 483 не відповідають закону а саме ч. 5 ст. 116 ЗК України, оскільки прийняті без вилучення землі у позивачки з користування
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і, відповідно, погоджується з ними.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є такими, що не відповідають обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.
Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Вінницької міської ради на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 14.12.2010 року – залишити без задоволення.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 14.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 28.01.11.
Головуючий суддя Леванчук Андрій Олексійович
Судді Голота Людмила Олегівна
ОСОБА_10