ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-3471/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Леванчука Андрія Олексійовича
суддів: Голоти Людмили Олегівни, Курка Олега Петровича
при секретарі: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивач (апелянт) : ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідач (апелянт) : ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" та Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від .22.10.2010 року позовні вимоги задоволенні частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на їх думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ’єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування.
В свою чергу товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" також подало апеляційну скаргу та просить Вінницький апеляційний адміністративний суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2010 року в частині відмови в задоволенні решти позовних та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили суду її задовольнити, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.
Представники відповідача просили суд задовольнити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці та залишити без задоволення апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем не доведено обґрунтованість його висновків про те, що договірна ціна на поставку вживаних автотранспортних засобів позивачем більше ніж на 20% відрізняється від звичайних цін на неї, то податкове повідомлення–рішення форми № 0000372330/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 626232 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Скайтек"ЛТД" перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Вінниці та здійснює діяльність з реалізації імпортованих автотранспортних засобів на території України.
Працівником ДПІ у м. Вінниці в період з 07.07.2010 р. по 10.08.2010 р. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Скайтек"ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.01.2010р. по 01.06.2010р. Результатами перевірки оформлено ОСОБА_1 від 17.08.2010р. № 1769/2330/20094747.
Перевіркою встановлено, що на порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника) на суму 626232 грн.; на порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 83125 грн., в т.ч.: за лютий 2010р. на 38144 грн., за травень 2010р. на 44981грн.
Згідно висновків ОСОБА_1 перевірки від 17.08.2010р. № 1769/2330/20094747 ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372330/0 від 20.08.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 626232 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000382330/0 від 20.08.2010р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 83125 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36383 грн. на загальну суму 119508 грн.
В силу ст. 19 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Пунктом 3 ст. 189 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Правилами ст. 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Повноваження в галузі встановлення цін належать Кабінету Міністрів України або за делегуванням його повноважень органами державного управління (ст.ст. 4,8 Закону України "Про ціни та ціноутворення")
Статтею 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення", встановлено, що держава встановлює фіксовані та регульовані ціни і тарифи: на ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін; на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення; на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджується на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.
Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.
Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону).
Колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідачем при визначенні звичайних цін не були виконані вищезазначені вимоги закону.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства можна дійти висновку про те, що звичайні ціни не можуть визначатися у спосіб, передбачений для визначення митної вартості.
Крім того, податковим органом не надано доказів того, що ціни поставки вживаних автотранспортних засобів, були нижчими за звичайні
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що ціни поставки вживаних автотранспортних засобів позивачем, були нижчими за звичайні, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000372330/0 від 20.08.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Вінниці висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Матеріалами справи також нівелюються твердження викладені в апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД".
Судом першої інстанції встановлено, що в ОСОБА_1 № 1769/2330/20094747 від 17.08.2010р., перевіркою встановлено, що позивачем на порушення п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" при визначенні бази оподаткування податку на додану вартість операцій з поставки послуг по організації перевезень вантажів за межі митного кордону України неправомірно застосовано ставку 0 % на підставі п. 6.2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень здійснюється у вигляді продажу квитків, інших проїзних документів, укладення брокерських, агентських, комісійних чи інших договорів (рахунків) з посередниками або довіреними особами, то винагорода таких осіб оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті.
Нормами п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про ПДВ", у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.
В матеріалах справи є договор-доручення № 1 від 01.06.2005р. на організацію перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні укладеного ТОВ "Сайтек"ЛТД" (повірений) з ТОВ "Транс-Легіон України" (довіритель), ТОВ "Скайтек"ЛТД" надавало послуги по організації і здійсненню міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом Довірителя. Відповідно до даного договору основними замовниками послуг по організації і здійсненню міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом ТОВ "Транс-Легіон України" у періоді, що перевірявся, ТОВ "Скайтек"ЛТД" укладало договори на організацію перевезень, при чому будучи довіреною особою перевізника, тобто ТОВ "Транс-Легіон України", а не замовника.
А тому судом першої інстанції було зроблено правомірний висновок, згідно норм п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", увесь комплекс послуг, що надається експедитором замовнику, у тому числі придбаних у перевізника за нульовою ставкою, підлягають обкладенню ПДВ у повному обсязі за ставкою 20%.
З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" та Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 28.01.11.
Головуючий суддя Леванчук Андрій Олексійович
Судді Голота Людмила Олегівна
ОСОБА_6