Єдиний унікальний номер (справа №) 216/3257/14-ц

Номер провадження у суді 2/216/1340/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 червня 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Романів Н.Є.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Парковка та реклама", про витребування майна, що безпідставно використовується,

В С Т А Н О В И В:

Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 (відповідач) та просило виселити відповідача з нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Жовтнева, будинок 1.

Позов мотивовано тим, що приміщення 95 за цією адресою є комунальною власністю територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі Криворізької міської ради та перебувало в оренді у відповідача відповідно до договору №1/35 оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста від 31.08.2007 року.

Відповідно до пунктів 10.1-10.6, листів позивача на адресу відповідача від №3340 та №3777, ст.17, ч.2 ст.26, ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір є припиненим 19.08.2013 року у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідач зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди у 5-денний строк.

Відповідач об’єкт оренди не повертає, цілодобово перебуває у ньому, фактично проживає в приміщенні, а тому обраний спосіб захисту права вважає ефективним для захисту права комунальної власності.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечував з підстав того, що позивачем було необґрунтовано збільшено загальну площу об’єкта оренди та процентну ставку плати за оренду від незалежної оцінки об’єкту, невірно розраховано орендну плату. Доводів представників позивача щодо вручення йому листів про необхідність звільнення приміщення у зв’язку із закінченням строку дії договору не заперечував.

В судовому засіданні відповідач свої письмові заперечення підтримав, просив відмовити у позові.

Третя особа позов підтримала (а.с. 22).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв’язок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з підстав.

Текст договору №1/35 оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста від 31.08.2007 року та факт пролонгації договору щорічно сторони визнають (а.с. 4)

Відповідач не заперечував отримання листів позивача №3340 та №3777 щодо закінчення терміну дії договору (а.с. 10-12).

У зв’язку з цим спір наявний у площині правової оцінки фактичних обставин щодо договірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.10.1 договору №1/35 оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста від 31.08.2007 року (далі – договір) цей договір діє з 20.08.2007 по 19.08.2008 року.

Відповідно до п.10.4 цей договір припиняється у разі закінчення терміну дії.

Відповідно до п.10.5 за місяць до закінчення терміну дії договору орендодавець нагадує про закінчення терміну дії договору орендарю.

Відповідно до п.10.6 в разі, якщо орендодавець не попередить орендаря на протязі одного місяця до закінчення та після закінчення терміну дії договору договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Отже, відповідно до даних норм закону та умов договору договір між сторонами щорічно припинявся 19 серпня, в тому числі 19 серпня 2013 року.

Припинення договору відбувалось щорічно в силу його умов, автоматично, та не залежало від факту повного чи часткового виконання будь-яких умов договору будь-якою із сторін договору. Іншими словами, умова договору щодо припинення його дії щорічно 19 серпня є безумовною.

Таким же безумовним є правило щодо продовження договору на той же термін і на тих же умовах.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» такою умовою є відсутність заяви однієї із сторін про припинення умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Оскільки другий лист позивача датований 21.08.2013, то дана норма закону виконана належним чином (а.с.11).

Отже, припинений 19.08.2013 року договір не був продовжений.

Доводи відповідачка щодо необґрунтованого збільшення загальної площі об’єкта оренди та процентної ставки плати за оренду від незалежної оцінки об’єкту, щодо невірного розрахунку орендної плати не спростовують означеного вище. Дані доводи стосуються інших умов договору, фактів належного виконання договору. В той же час законодавчі норми та умови договору щодо припинення договору у зв’язку з закінчення строку його дії є безумовними, тобто не залежать від названих відповідачем обставин виконання сторонами договору.

Питання оплати за договором, належності покращень орендованого майна тощо, не є предметом спору.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Парковка та реклама", про витребування майна, що безпідставно використовується задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_4 (відомості про особу, що відомі суду: ІНФОРМАЦІЯ_1, 50000, Дніпропетровська область, пр-т Гагаріна, гурт. 54-а, 11/3) з нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Жовтнева, будинок 1, приміщення 95, яке є комунальною власністю територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі Криворізької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 03 липня 2015 року.

Суддя Мазурчак В.М.