Справа № 2-532/2009р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 березня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі: головуючого  - судді  Вуїва О.В.,  при секретарі –  Літвінов С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання дружини,                                    

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання дружини в якій вказувала, що з 22 жовтня 2007 року по 07 червня 2008 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, який проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої.

Також позивачка зазначала, що вона є непрацездатною особою, а саме інвалідом 2-ої групи, не працює, прибутків, окрім соціальної допомоги, не отримує, хоча за станом здоров’я потребує, окрім звичайних витрат, понесення додаткових витрат на лікування, придбання медичних препаратів та отримання додаткових послуг побутового призначення.

ОСОБА_2  є працездатною особою, проте матеріальної допомоги на утримання дружини не надає.

Тому, враховуючи те, що відповідач має змогу та зобов’язаний надавати матеріальну допомогу, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2  на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 січня 2009 року і до 22 жовтня 2011 року (дати досягнення дитиною трирічного віку), а також стягнути з відповідача всі понесені нею судові витрати.

Представник позивачки – ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково – в частині стягнення аліментів в розмірі 1/10 частини його заробітку, обгрунтовуючи це тим, що він не працює,  здійснює догляд за неповнолітніми дітьми, які знаходяться на його утриманні, тому не вбачав підстав для повного задоволення позову.

Також не погодився відшкодувати понесені позивачкою судові витрати.

Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи   в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що з 22 жовтня 2007 року по 07 червня 2008 року позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем (а.с.2).

Від шлюбу мають спільну малолітню дитину  - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, який проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні останньої (а.с.3-4).  

ОСОБА_1  є непрацездатною особою, а саме інвалідом 2-ої групи, періодично потребує лікування та медичного нагляду (а.с.5, 16-18).

З пояснень відповідача та наданих ним письмових доказів вбачається те, що ОСОБА_2  є працездатною особою, має задовільний стан здоров’я, однак  утримує малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження (а.с.20-21).

Інші доводи та заперечення відповідача не знайшли свого належного підтвердження в судовому засіданні.

В той же час з матеріалів справи вбачається те, що відповідач не працює, прибутків не отримує, однак ця обставина сама по собі не є об’єктивною підставою для звільнення його від виконання обов’язку матеріально утримувати дружину.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Положення ч.1 ст. 80 СК України вказують на те, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідач має змогу надавати дружині матеріальну допомогу, яку суд, враховуючи обставини справи визначає в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.  

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 79, п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, п.п. 5, 18 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача  підлягають стягненню на користь позивачки 40 грн. витрат на правову допомогу, а також 7,50 грн. витрат з   інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Вознесенська та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ,  28 лютого 1987 року народження, уродженця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1   кошти (аліменти) на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 23 січня  2009 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, трирічного віку, тобто до 23 жовтня 2011 року.  

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   витрати на правову допомогу в сумі 40 (сорок) гривень .

Стягнути з ОСОБА_2  51 (п’ятдесят одну) гривню  державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2   витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7 (сім) гривень 50 копійок  на користь державного бюджету м. Вознесенська: ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:       /підпис/                                                        Вуїв О.В.      

Згідно з оригіналом: суддя: