ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18.01.07 | Справа №5/731-06. |
за позовом прокурора Тростянецького району в інтересах держави в особі Мартинівської сільської ради, с. Мартинівка Тростянецького району Сумської області
до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок", м. Лебедин Сумської області
про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Гудим В.Д.
Представники сторін:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Шинкаренко Я.А. (дов. від 07.1206 р.)
Прокурор – не з’явився
За участю секретаря судового засідання Вдовенко Д.В.
Суть спору: Викладена в ухвалах суду від 11.12.06р. та від 25.12.06 р.
Прокурор в інтересах позивача подав позовну заяву про зобов‘язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 418 га, що знаходиться на території Мартинівської сільської ради та повернути її власникам-громадянам та Мартинівській сільській раді.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить припинити провадження у справі, посилаючись на те, що об’єкт спору (земельні ділянки) належать на праві приватної власності громадянам, а не є об’єктом комунальної власності, тому інтереси держави в даному випадку не порушуються, а даний спір підсудний суду загальної юрисдикції.
Відповідач також подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що свою позицію по справі вважає обгрунтованою і підтвердженою відповідними доказами, а також зазначив про те, що прокурором не було надано доказів в підтвердження того, що ТОВ "Пролісок" використовує земельну ділянку площею 418 га без відповідного оформлення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог прокурор в інтересах позивача посилається на те, що в ході проведеної прокуратурою перевірки, було встановлено, що на території Мартинівської сільської ради Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролісок» використовується для ведення сільськогосподарського виробництва 418 га ріллі земель часток (паїв) громадян та не витребуваних земельних паїв (часток) без відповідного оформлення, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.06.06р.
Як зазначає прокурор, у червні 2006 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності, але порушення не було усунено і на даний час ним використовується вказана земельна ділянка без укладення договору оренди, так як керівник підприємства ухиляється від укладення договору оренди на вказану земельну ділянку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що між ним та власниками земельних часток укладені договори оренди, але вони ще знаходяться в процесі реєстрації, також проводилися проектно-вишукувальні роботи із землеустрою. на даний час підписано договори оренди земельних ділянок (паїв) з їх власниками і ці договори проходять процедуру реєстрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав договори оренди земельних ділянок з їх власниками, а отже, враховуючи відсутність будь-якої дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої земельної ділянки, відсутнє і самовільне захоплення земельних ділянок. Матеріалами справи підтверджується, що об’єкт спору (земельні ділянки) належать на праві приватної власності громадянам, а не є об’єктом комунальної власності.
Враховуючи зазначене та, беручи до уваги, що матеріалами справи не підтверджуються позовні вимоги, а позивач не довів, що діями відповідача порушені інтереси держави, а також не надав належних доказів в обґрунтування позовних вимог, позов задоволенню не підлягає.
Господарські витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Суддя В.Д.Гудим