Судове рішення #4411160
Справа № 22 Ц- 1635/ 2009 р

Справа № 22 Ц- 1635/ 2009 р.                                                    Головуючий у 1 інстанції Тюхтій М.П.

Категорія 45                                                                                     Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А

 

 

 

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2009 року                                                                                                                                         м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді :      Яворського М.А. 

суддів:                               Приходька К.П., Олійника В.І. 

при секретарі                  Бистрій  Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, треті особи Бишівська сільська рада, Макарівський районний відділ Київської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права на земельну ділянку, вилучення земельної ділянки з чужого володіння,

                                                                             В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та просила постановити рішення, яким визнати недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 4868 від 29.11.2007 року про безоплатну передачу в приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради земельної ділянки площею 0,25 га. та виготовлений на підставі вказаного розпорядження державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на ім.»я ОСОБА_1, просила визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0,30 га. в х.Лупському, Макарівського району Київської області а також зобов'язати Макарівський районний відділ Київської регіональної філії центру ДЗК внести зміни до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, скасувавши Державний акг на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_1.

Свої доводи позивачка мотивувала тим, що відповідно до рішення Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 18 вересня 1998 року їй було надано у користування земельну ділянку площею 0,15 га. в хуторі Лупському Макарівського району . Зазначеною земельною ділянкою вона користується до теперішнього часу.

У вересні 2007 року з метою приватизації земельної ділянки, звернулась з заявою до Макарівської районної державної адміністрації Київської області. Розпорядженням Макарівської районної Державної адміністрації Київської області за №3627 від 26 вересня 2007 року їй було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо земельної ділянки для безоплатної передачі  в  приватну власність для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради площею 0.30 га.

При підготовці документів для виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку ТОВ «Юкатан» яка займалася виготовлення технічної документації встановлено, те, що земельна ділянка на  яку вона претендує виготовлено державні акти відповідачу ОСОБА_1 тому вважала, що видачею розпорядження про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки якою вона користується з 1998 року та видачею йому Державного акту на вказану земельну ділянку порушуються її права на користування вказаною земельною ділянкою тому просила задовольнити позовні вимоги.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від  03 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Визнано недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 4868 від 29.11.2007 року про безоплатну передачу в приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Бишівської сільської ради земельної ділянки площею 0,25 га. та виготовлений на підставі вказаного розпорядження державний акг на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 0,30 га. в х. Лупському, Макарівського району Київської області.

Зобов'язано Макарівський районний відділ Київської регіональної філії центру ДЗК внести зміни до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, скасувавши Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_1.

Заява відповідача по справі ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухвалою Макарівського районного суду від 09 лютого 2009 року  залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідача по справі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд  в зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

 З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бишівської сільської ради Макарівського району від 18 вересня 1998 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та виділено їй 0.15 га. в х. Лупське, Макарівського району.

Відповідно до ст.ст. 22 , 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990  року (який діяв на час прийняття сільською радою вказаного вище рішення), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Позивачка по справі обґрунтовуючи своє право користування земельною ділянкою з 1998 року не надала суду документальних підтверджень проте, що надана їй земельна ділянка ( в рішенні не зазначено в користування чи у власність ) була виділена в натурі на місцевості та чи отримувався нею документ, що посвідчував дане її право.

Також з матеріалів вказаної справи вбачається, що у 2007 році позивачка по справі ОСОБА_2 звернулася до Макарівської районної державної адміністрації із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0.30 га. для ведення ОСГ.

Розпорядженням Макарівської РДА № 3627 від 26 вересня 2007 року було задоволено заяву та надано дозвіл на проведення робіт по розробці технічної документації  щодо земельної ділянки для безоплатної передачі у власність ОСОБА_2  для ведення ОСГ.

Відповідно до п.1. 1.12 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" затвердженої Наказом державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року  складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі бо наданні земельних ділянок громадянам, ... проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому прядку проектом відведення цієї ділянки

Тобто, виходячи із наведеної норми, державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку не міг бути виданий позивачці без перенесення в натуру меж земельної ділянки.

Оскільки при проведенні вказаних підготовчих дій було встановлено, що частина земельної ділянки на яку претендує позивачка по справі уже передана у власність відповідачу ОСОБА_1, тому виділення вказаної земельної ділянки позивачці було не можливо.

 Суд першої інстанції вирішуючи вказаний спір та постановляючи рішення про визнання за позивачкою права користування земельною ділянкою площею 0.30 га. в х. Лупському, Макарівського району не врахував вище вказані норми земельного законодавства та фактично перебрав на себе повноваження органів, які за земельним кодексом наділенні повноваженням надавати у власність та в користування земельні ділянки ( ст. 17, 19 ЗК України).   

Відповідно до ч.2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом: ..б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди не дійсною.

Оскільки суд першої інстанції, постановляючи рішення у вказаній справі не перевірив чи  набуте позивачкою право землекористування в порядку визначеному ЗК України визнав Державний акт на право власності на земельну ділянку видану відповідачу по справі, та при цьому поклав на Макарівський районний відділ Київської регіональної філії центру ДЗК зобов'язання вчинити дії, а останній не був притягнутий відповідачем по справі, тому рішення у вказаній справі підлягає скасування з направленням справи на новий розгляд.

Крім того з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що земельна ділянка на яку претендує позивачка по справі пересікається також із земельною ділянкою ОСОБА_3, (а.с. 12, 13), а останній не притягнутий до справи у якості відповідача по справі, а прийняття рішення у вказаній справі може призвести до вирішення питання про його права та обов'язки, тому й даний порушення є підставою для скасування рішення у вказаній справі та направлення справи на новий судовий розгляд.

Таким чином наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що по даній справі не притягнуті всі особи на права яких впливає  вирішення даної справи по суті, усунення даного недоліку при апеляційному розгляду є неможливим, тому заочне рішення Макарівського районного суду від 03 грудня 2008 року підлягає скасуванню з направлення на новий розгляд.

  Керуючись  ст. ст.  303, 307, 311, 314, 315,  ЦПК України,  колегія  суддів, -   

                                                                             ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Макарівського районного суду від 03 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.                                  

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Верховного Суду України протягом 2 місяців.

Головуючий:

Судді:

 

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація