АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/9183/2015 Головуючий в 1 інстанції - Домараєв О.В.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Рубан С.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Гарматюк О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності.
Ухвалами суду у якості співвідповідачів у справі було залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2015 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про закриття провадження - задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності - закрито.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Зазначив, що суд фактично не з'ясував суть заперечень представника позивача проти клопотання про закриття справи, оскільки не зазначив її в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не взяв до уваги, що судом вирішено спір стосовно будівельних матеріалів, а в даній справі судом розглядається позов про визнання власності на садибу. Суд під час винесення оскаржуваної ухвали не з'ясував, що спірні на час розгляду справи №2/752/102/14 самочинно збудовані житлові будинки 31.12.2013 року введені в експлуатацію та набули статусу нежитлових будинків, право власності на які підлягає державній реєстрації. Предмет позову змінився з визнання права власності на будівельні матеріали чотирьох самочинно збудованих будівель на позов про визнання права власності на будівлі як об'єкт нерухомості, до складу якого входять також житловий будинок К, сарай Б, - та інше майно.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Пунктом 2 частини 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому вказана норма може бути застосована лише у разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зміна предмета позову в спорі між тими самими сторонами не тягне за собою закриття провадження у справі та не перешкоджає вирішенню справи в позовному провадженні.
Закриваючи провадження в даній справі суд першої інстанції виходив з того, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2014 року постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих мотивів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, так як він не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Так, колегією суддів встановлено, що звертаючись з позовом на підставі якого винесено рішення від 27.01.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва позивачка пред'явила позов зокрема про визнання об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступне майно::
Будівельні матеріали будинків «M», «Н», сараїв «Т», «У» домоволодіння АДРЕСА_1;
Просила поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, що є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя таке майно: Будівельні матеріали будинків «M», «Н», сараїв «Т», «У» домоволодіння АДРЕСА_1;
Виділити в натурі ОСОБА_3 будівельні матеріали будинку «Н», сараїв «Т», «У», а також майно:
Виділити в натурі ОСОБА_2 будівельні матеріали будинку «М». Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у справі спільної сумісної власності відповідно до вартості спільного майна.
Зобов'язати ОСОБА_3 вчинити всі дії, необхідні до узаконення самочинно збудованого житлового будинку «М» та надання ОСОБА_2 зареєструвати право власності на житловий будинок «М», протягом трьох місяців з дня набрання чинності судового рішення.
В даній справі позов пред'явлено до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на домоволодіння (садибу) АДРЕСА_1.
При закритті провадження в порядку п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, по якій судом приймалося рішення.
Так, не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред'явлені із зміненим суб'єктивним складом. Також не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. При цьому питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.
Не буде тотожності тоді, коли ні сторони, ні загальний предмет, ні підстави позову не змінилися, але змінився конкретний предмет позову.
У випадку, що розглядається змінився предмет позову, а тому підстав вважати, що провадження необхідно закрити, оскільки набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав немає.
Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Оскілки ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню та направляє справу для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: