АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/9087/2015 Головуючий в 1 інстанції - Гуменюк А.І.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року в справі за поданням Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гречуха Олега Ярославовича про примусове входження до житла боржника, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням, просив вирішити питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, до квартири АДРЕСА_1 для подальшого проведення виконавчих дій.

Подання обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП № 25210485 з примусового виконання судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2009 № 2н-244 про стягнення боргу в сумі 1884724,75 грн. з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа-Банк».

Станом на 19.02.2014 року рішення суду - не виконано, боржник, діючи умисно у своїх власних інтересах, не допускає державного виконавця до жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 чим перешкоджає проводити виконавчі дії, проводити опис та арешт належного йому майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2014 року в задоволені подання Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гречуха ОлегаЯрославовича про примусове входження до житла боржника - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ПАТ «Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання про примусове входження до житла задовольнити.

В скарзі посилався на безпідставність та помилковість висновку суду про недоведеність державним виконавцем підстав для проникнення до житла боржника.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника банку, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, у зв'язку з чим та зокрема має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно положень п. 9 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2009 року №2н-244 з ОСОБА_2 стягнено борг у розмірі 1 884 724,75 (один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири гривні 75 копійок) грн. (а.с. 3-6).

Судом встановлено, що 21 березня 2011 року Державним виконавцем відкрито виконавче провадження, на підставі судового наказу №2н-244 виданим Шахтарським міськрайонним судом Донецької області від 12 листопада 2009 року, про стягнення із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 1 884 724,75 грн. та Боржнику визначено семиденний строк для добровільного виконання судового рішення (а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні заяви про примусове проникнення до житла, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надано доказів щодо направлення ОСОБА_2 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, та інших належних доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання.

Колегія суддів в повній мірі з таким висновком не погоджується, тому, що суд порушив порядок передбачений ЦПК України для розгляду такого подання.

Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що суд не повідомив державного виконавця про день та час розгляду подання, чим позбавив можливості останнього надавати докази та пояснення на підтвердження обґрунтованості подання.

При цьому, в порушення ст. 10 ЦПК України, суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема витребуванню виконавчого провадження, матеріали якого б підтвердили або спростували обґрунтованість подання державного виконавця.

Розглянувши зазначене подання за відсутності державного виконавця і без дослідження матеріалів виконавчого провадження, суд не перевірив обґрунтованість подання і докази на підтвердження необхідності надання зазначеного дозволу.

Крім того, посилаючись на те, що квартира, доступ до якої просив надати державний виконавець підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд навіть не з'ясував чи вказана квартира перебувала в забезпеченні стягувача та не врахував, що проникнення до вказаної квартири державному виконавцю було необхідне з метою опису рухомого майна, яке в ній знаходиться , а не з метою звернення стягнення на квартиру.

Приймаючи до уваги, що питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватись шляхом прийняття вмотивованої ухвали, а суд не повно з'ясував обставини виконання рішення суду, порушив порядок вирішення питання, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду, відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року, скасувати а подання про примусове входження до житла боржника провернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: