ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа № 9/377-06(28/98)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П. , Логвиненка А.О.
за участю: секретаря судового засідання Мацекос І.М.
прокурора Стеріна О.М., посвідчення № 107 від 05.06.06р.,
представників сторін:
від 3-ї особи - Філіпенко Ю.В. , довіреність №8 від 09.10.06;
від позивача - Герліванова І.А. директор ;
від відповідача представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю проектно –будівельної фірми “Домобуд –2003”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.06р. у справі № 9/377-06(28/98)
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі Комунального позашкільного навчального закладу дитячо –юнацького центру “Штурм”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю проектно –будівельної фірми “Домобуд –2003”, м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ освіти Жовтневого району м. Дніпропетровська Жовтневої районної ради депутатів м. Дніпропетровська
про витребування майна з чужого незаконного володіння
В С Т А Н О В И В:
09.03.2006р. прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального позашкільного навчального закладу дитячо – юнацького центру “Штурм” до товариства з обмеженою відповідальністю проектно –будівельної фірми “Домобуд –2003” про зобов’язання відповідача повернути державі в особі позивача майно –будівельні матеріали, згідно специфікації до договору відповідального зберігання від 30.12.2004р., яке знаходиться у незаконному володінні останнього.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2006р. (суддя Подобєд І.М.) позов задоволений повністю. Зобов’язано відповідача повернути позивачу майно: алюмінієву конструкцію з заповненням склопакетом у кількості 126 кв. м, канати трьохрядні з капронових ниток у кількості 0,0453 т, прокладки ущільнюючі 30 мм у кількості 69,264 м, клямери марки КЛ-2 у кількості 1257 штук, бруски обрізні з хвойних порід довжиною 2-3.75 м, завширшки 75-150 мм, завтовшки 40-75 мм 3 сорт у кількості 43,956 м куб., люки та лази з щитовим, утеплені мінераловатною плитою у кількості 10,922 м кв., фарба спеціальна аерозольна у кількості 77,256 штук, піна монтажна у кількості 69,264 штук, піна монтажна у кількості 25,2 штук, проволока накатна оцинкована діаметром 3 мм у кількості 0,045 т, натрій кремнієфтористий технічний 1 сорт у кількості 1,063 тонн, шурупи саморізи у кількості 21045,6 штук, цвяхи оцинковані у кількості 64628,64 штук, штапик 10х16мм у кількості 0,1812 погоних метрів, конструкції з заповненням склопакетом у кількості 212,5 м кв., вата Рокмин 100 мм (16,8 м кв.) у кількості 1780,8 м кв., вата Рокмин 50 мм (16,8 м кв.) у кількості 750 м кв., гідробар’єр у кількості 3330 м кв., паробар’єр у кількості 3330 м кв., карнизна планка 118 м кв., планка верхнього злива у кількості 159 м кв., планка конька кругла у кількості 114 штук, планка конька пряма-1 у кількості 15 штук, планка зливу у кількості 159 штук, торцева планка у кількості 32 штук, шайба кровельна PEPDM-16 у кількості 42 пачки, шуруп кровельний 4,8х35 у кількості 105 пачки, металочерепиця „Тарти” в кількості 2984 м кв. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму 1266324,76 грн. неустойки, 19737 грн. 68 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2006р. скасувати, в зв”язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та в позові відмовити, оскільки:
- вищевказаний договір зберігання є таким що не відбувся, т. я. позивачем ніколи не передавалося майно, що є предметом спору;
- власник не може бути зберігачем належного йому майна на праві власності;
- є безпідставним нарахування позивачем неустойки, за порушення строків повернення майна, оскільки він не є власником майна.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2004 року між позивачем, Комунальним позашкільним закладом дитячо-юнацький центр “ Штурм “, та відповідачем був укладений договір відповідального зберігання, умовами якого передбачено, що позивач (Поклажодавець) передав відповідачу (Зберігач) будівельні матеріали по реконструкції дитячо-юнацького центру “Штурм“ у кількості, згідно специфікації (надалі майно) загальною вартістю 707443,34 грн., а відповідач прийняв на відповідальне зберігання зазначене майно протягом строку дії цього Договору.
Пунктом 2.3 вказаного договору, визначено, що Зберігач не має право користуватись майном, крім випадків, узгоджених з Поклажодавцем, за умови що таке узгодження оформлюється письмово та не має право передавати майно у користування третім особам (п.2.4 Договору).
Строк дії договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2005 року (пункт 6.1 договору). Оплата за надані послуги відповідального зберігання умовами вищевказаного договору не передбачена.
У додатку № 1 до договору відповідального зберігання дається специфікація матеріалів, які передавались на відповідне зберігання.
Позивач актом приймання-передачі передав відповідачу на відповідальне зберігання наступне майно: алюмінієва конструкція з заповненням склопакетом у кількості 126 кв. м, канати трьохрядні з капронових ниток у кількості 0,0453 т, прокладки ущільнюючі 30 мм у кількості 69,264 м, клямери марки КЛ-2 у кількості 1257 штук, бруски обрізні з хвойних порід довжиною 2-3.75 м, завширшки 75-150 мм, завтовшки 40-75 мм 3 сорт у кількості 43,956 м куб., люки та лази з щитовим, утеплені мінераловатною плитою у кількості 10,922 м кв., фарба спеціальна аерозольна у кількості 77,256 штук, піна монтажна у кількості 69,264 штук, піна монтажна у кількості 25,2 штук, проволока накатна оцинкована діаметром 3 мм у кількості 0,045 т, натрій кремнієфтористий технічний 1 сорт у кількості 1,063 тонн, шурупи саморізи у кількості 21045,6 штук, цвяхи оцинковані у кількості 64628,64 штук, штапик 10х16мм у кількості 0,1812 погоних метрів, конструкції з заповненням склопакетом у кількості 212,5 м кв., вата Рокмин 100 мм (16,8 м кв.) у кількості 1780,8 м кв., вата Рокмин 50 мм (16,8 м кв.) у кількості 750 м кв., гідробар’єр у кількості 3330 м кв., паробар’єр у кількості 3330 м кв., карнизна планка 118 м кв., планка верхнього злива у кількості 159 м кв., планка конька кругла у кількості 114 штук, планка конька пряма-1 у кількості 15 штук, планка зливу у кількості 159 штук, торцева планка у кількості 32 штук, шайба кровельна PEPDM-16 у кількості 42 пачки, шуруп кровельний 4,8х35 у кількості 105 пачки, металочерепиця „Тарти” в кількості 2984 м кв (а.с.28,т.1)
29.11.2005 року позивач направив відповідачу лист за № 081 про вимогу передати йому зазначені матеріали. Лист отримано 29.11.05 та зареєстрований за вхідним № 51. Але вказане майно відповідач на даний час не повернув, умови договору не виконав.
Частиною 1 статті 949 Цивільного Кодексу України передбачено, що зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Статтею 953 Цивільного Кодексу України встановлено, що зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст.525 Цивільного Кодексу України).
Відповідач не виконав до теперішнього часу свого встановленого умовами договору та положеннями законодавства зобов’язання про повернення Позивачу майна, тому колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано зобов”язано відповідача виконати умови договору відповідального зберігання.
Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 4.4. договору відповідального зберігання сторонами встановлено, що у випадку неповернення майна Поклажодавцеві за першою вимогою, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку в розмірі 0,5 % від вартості майна за кожен день затримки.
Перевіривши розрахунки позивача, на підставі умов договору сплати підлягає неустойка в розмірі 12663324,76 грн.
Оскільки, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем щодо повернення останньому на його вимогу майно, що знаходилась на відповідальному зберіганні, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто неустойку в сумі 1266324,76 грн.
Доводи відповідача, що вищевказаний договір зберігання є таким що не відбувся, т. я. позивачем ніколи не передавалося майно, що є предметом спору, оскільки він є власником майна, в зв’язку з чим і нарахування неустойки за порушення строків повернення майна є безпідставним, суд вважає неспроможними, оскільки: договір відповідального зберігання від 30.12.2004р. є чинним; факт передачі майна, що є предметом спору підтверджується актом приймання –передачі підписаного позивачем та відповідачем.
Посилання відповідача на договір підряду №19/10ДЗ від 26.11.04 як на підставу своїх заперечень суд залишає поза увагою, т. я. по даній справі розглядаються правовідносини сторін за іншим договором.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач не довів ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх заперечень у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд не вбачає підстав передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни рішення господарського суду, оскільки вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю проектно –будівельної фірми “Домобуд –2003”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.06р. у справі № 9/377-06(28/98) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.06р. у справі № 9/377-06(28/98) залишити без змін.
Головуючий М.П.Неклеса
Суддя П.П.Павловський
Суддя А.О. Логвиненко