АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/17808/14-к Номер провадження 11-сс/786/10/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. Полтава

2015 року лютого місяця 16 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Довгаль С. А.

суддів                                                 Гонтар А. А., Костенко В.Г.

з участю:

прокурора                                        Москаленко Д. В.

секретаря судового засідання     Гнітько А.М. ,Григорової М.В.  

захисників підозрюваного      ОСОБА_2В, ОСОБА_3 , ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5                  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду  м. Полтава  від 26.12.2014 року ,-

                                          ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою  відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, працюючий директором ПП ПТК «Візит», зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27,п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115, ч.1ст.263, ч.2 ст.342, ч.2 ст.27,ч.2 ст.28, ст.377, ст.379 КК України продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до   07 год. 00 хв. 27.02.2015 року.

Згідно ухвали слідчого судді Мельник О.О. досудовим слідством підозрюється в тому, що виступаючи замовником, маючи умисел на  заподіяння тілесних ушкоджень судді Автозаводського районного суду м. Кременчука -Лободенку О.С. у зв’язку з його професійною діяльністю( у провадженні останнього знаходилась цивільна справа за позовом комунального підприємства »Кременчуцька міська телерадіокомпанія» до приватного підприємства «Приватна телекомпанія» Візит»), вступив у попередню змову з ОСОБА_6, замовивши за матеріальну винагороду підшукати осіб для завдання судді таких тілесних ушкоджень, щоб він довгий час знаходився на лікарняному, пообіцявши винагороду -10 000 доларів США.

З метою реалізації цього плану щодо судді Лободенка О.С., Крижановський О.П. у двадцятих числах січня 2014 року вступив у злочинну змову з раніше судимим ОСОБА_7, а останній вступив у злочинну змову з ОСОБА_8

Реалізуючи цей план, 11 лютого 2014 року, близько 19 год. біля будинку 82 по вул. Набережна Лейтенанта Дніпрова у місті Кременчуці ОСОБА_8А вистрелив по ногам ОСОБА_9, а ОСОБА_7 вистрелив у спину. Від отриманих поранень ОСОБА_9 помер у лікарні.

У подальшому ОСОБА_5 передав ОСОБА_10 грошову винагороду у сумі 10 000 доларів США, які останній повинен був передати виконавцям злочину відносно ОСОБА_9

В середині лютого 2014 року ОСОБА_5 тому ж ОСОБА_10 запропонував за матеріальну винагороду вчинити вбивство ОСОБА_11 . На початку березня 2014 року ОСОБА_5, зустрівшись з ОСОБА_10, з метою придбання знаряддя злочину, засобів мобільного зв’язку, автомобіля для відслідковування маршруту ОСОБА_11, передав ОСОБА_10 гроші в сумі 20  000 доларів США.

В березні 2014 року (більш точної дати досудовим  розслідуванням на даний час встановити не вдалось) ОСОБА_10 виступаючи посередником між замовником та виконавцями вбивства, маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_11, з метою його скоєння вступив у  попередню змову з ОСОБА_7М,. ОСОБА_8, замовивши останнім за матеріальну винагороду підготовку до вчинення злочину, та його безпосереднє виконання, на що останні погодились.

2 квітня 2014 року за проханням ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ОСОБА_12 придбав автомобіль НОМЕР_1

На автомобілі НОМЕР_2, 26.07.2014 року близько 9 години 50 хв. 26 липня 2014 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 відстежили місце перебування ОСОБА_11, який  у визначений час знаходився поблизу сміттєвих баків поруч з будинком № 46 по вул. Сумській в м. Кременчук і де ОСОБА_8 здійснив три постріли у ОСОБА_11 . Від отриманих ушкоджень ОСОБА_11 помер на місці.

В той же день, після вчинення вбивства, ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_10, назвав суму у 60 000 доларів США за виконання вбивства ОСОБА_11

Після вбивства ОСОБА_11 ОСОБА_5двічі зустрічався з ОСОБА_10 та виконуючи обіцянку перед останнім про оплату організації вбивства ОСОБА_11, передав ОСОБА_10 10  000 доларів США, пообіцявши в кінці кожного послідуючого місяця передавати по 10  000 доларів США за вбивство ОСОБА_11

В період часу з 24.08.2014 р. по 25.08.2014 р. ОСОБА_5 виконуючи обіцянку про оплату організації вбивства ОСОБА_11, передав ОСОБА_10 10 000 доларів США .

04.09.2014 року органами досудового слідства ОСОБА_5 затриманий, як особа підозрювана у вчиненні злочину, в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.09. 2014 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

31.10.2014 р. ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк тримання під вартою до 29.12.2014 р.

26.11.2014 року постановою заступника прокурора Полтавської області строк досудового слідства продовжено до 6 місяців до 28.02.2015 року.

Приймаючи рішення про продовження тримання під вартою до 6 місяців слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі і враховані судом при обранні запобіжного заходу ризики не зникли і не зменшились.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та ухвалення нової, якою він просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою.

Апелянт посилається на те, що слідчим  не взято до уваги, що   матеріали провадження не містять доказів його причетності до вчинення вбивства, не допитано свідка ОСОБА_10, який його оговорив у вчиненні злочинів. Зазначає, що клопотання про продовження строку тримання до 6 місяців фактично повторює аналогічне клопотання, на підставі якого йому було продовжено строк до 4 місяців, містить той самий перелік документів, що, на думку апелянта, є порушенням п.3,4 ст.5 Конвенції.  

В апеляційній скарзі захисника- Гончарова М.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 також ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінив у сукупності всіх обставин, які відповідно до ст. 194 КПК України, зобов’язаний врахувати при вирішенні розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Вказує, що в наданих суду матеріалах відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджувала причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому його підозрюють, а також відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК.

Вказує, що на момент затримання ОСОБА_5 мешкав разом із родиною за місцем реєстрації, останні роки за межі держави не виїжджав, до затримання з’являвся на виклики до слідчого. Ні судом, ні прокурором не наведено доказів, що останній буде переховуватися від органів слідства та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 із наведенням практики Європейського суду з прав людини, просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Посилається на те, що судом окрім наведених раніше обставин не враховано дані про особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв’язків, родини, активної громадської позиції. Крім того, підозрюваний є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, згідно довідки про результати визначення ступені втрати професійної працездатності від 28.04.2014 року потребує постійного медичного нагляду і стаціонарного лікування.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників - ОСОБА_2В, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційні скарги,    прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З матеріалів провадження убачається, що розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя вищевказані вимоги закону виконав в повній мірі, з’ясував всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Твердження апелянтів про недотримання вимог ч.3 ст.199 КПК України колегія суддів вважає безпідставними.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.199 КПК України досліджені обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та встановлено, що ризики, які було враховано при обранні підозрюваному запобіжного заходу на момент взяття його під варту не зникли і не зменшилися, на що обґрунтовано посилається в ухвалі слідчий суддя.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновків, що доводи є обґрунтованими, заявлені у клопотанні ризики існують на даний час.

Такими ризиками слідчий суддя визнав можливість у підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. На існування таких ризиків, вказує, зокрема, крім суворості покарання, передбаченого за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_5, достатність засобів для зміни місцезнаходження, а також конкретні обставини кримінального провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_10, протоколи проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 слід визнати недопустимими доказами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки питання оцінки доказів може бути вирішено лише під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

При визначенні обґрунтованості підозри з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути таким ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального переслідування.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не розкрите у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін « обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, про наявність обґрунтованої підозри свідчать, зокрема, дані відображені в протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_10, в протоколах проведення слідчого експерименту з цим же підозрюваним. Наступна зміна ОСОБА_13 своїх показань, як і мотиви такого рішення не впливають на визначення обґрунтованості підозри, а повинні оцінюватись судом при розгляді кримінального провадження по суті.

Стан здоров’я ОСОБА_5 досліджувався слідчим суддею під час обрання та продовження запобіжного заходу. Матеріали провадження не містять об’єктивних даних про те, що стан здоров’я ОСОБА_5 не дозволяє утримувати його під вартою. Не наведено таких даних і в апеляційних скаргах і доданих до них матеріалах. Крім цього, апеляційні скарги містять істотні суперечності, оскільки у них ставиться питання про обрання ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, одночасно з оспорюванням обґрунтованості підозри, недоведеність якої виключає можливість обрання запобіжного заходу.

Доводи про необхідність повторного дослідження доказів є необґрунтованими, оскільки апелянти всупереч вимогам ч.3 ст.404 КПК України не навели даних про дослідження судом першої інстанції таких доказів не повністю або з порушеннями.

Виходячи з викладеного, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, у зв’язку з чим підстави до скасування ухвали слідчого судді відсутні.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

                                                    У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги  підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_4, та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду  м. Полтави  від 26 грудня 2014 року, відносно ОСОБА_5 – без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

                                                          С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_14 ОСОБА_15