Справа № 2-1228/10

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 грудня 2010 року

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноосібно - судді Толкаченко О.О.,

при секретарі - Ткаченко О.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

представника служби у справах дітей РДА - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, служба у справах дітей Білгород-Дністровської РДА про розділ спільного майна подружжя та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про розділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_8 про розділ спільного майна подружжя. ОСОБА_8 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_7 про розділ спільного майна подружжя.

До участі у справі судом були залучені треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, та служба у справах дітей Білгород- Дністровської РДА.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 та її представник адвокат ОСОБА_2 пояснили, що позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 з січня 1990 року по 21 квітня 2009 року.

В період шлюбу родина ОСОБА_5 придбали спільне нерухоме майно - житловий будинок №10 по вул. Лесі Українки в селі Молога Білгород-Дніпровського району Одеської області, який розташований на земельній ділянці загальною площею 1800 кв. метрів та складається з житлового будинку літ. «Б» та підсобних приміщень літ. «А», переобладнаних з колишнього житлового будинку. Також рухоме майно - автомобіль «ВАЗ 2106», 1986 року випуску та автомобільний причіп.

Житловий будинок літ. «Б» складається з 1-1 - коридор, 1-2 - коридор, 1-3 - житлова кімната, 1-4 - житлова кімната, 1-5 - ванна кімната, 1-6 - житлова кімната, 1-7 - кладова, 1-8 - житлова кімната, підвал - І, підвал: - її.

Сторонами за домовленістю між ними було визначено порядок користування житлом.

Однак, в зв’язку з тим, що відповідач створив нову сім’ю, ускладнилось користування загальними коридорами 1-1, 1-2.

Оскільки з ОСОБА_1 проживають спільні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, то позивач вказує, що вона претендує на виділення їй в натурі з житлового будинку літ, «Б» - житлові кімнати 1-6, 1-8, кладову 1-4, а також виділити позивачу в окреме користування коридори 1-1 та 1- 2. З будинку літ. «А» позивачу виділити три приміщення.

Відповідачу ОСОБА_8 позивач пропонує виділити з житлового будинку літ. «Б» - житлові кімнати 1-3 та 1-4, ванну кімнату 1-5, в будинку літ. «А» - два приміщення, крім того відповідачу виділити гараж та сарай.

Позивач ОСОБА_7 зазначає, що також претендує на ’А вартості рухомого майн подружжя, а саме автомобіль «ВАЗ 2106», 1986 року випуску та автомобільний причіп .

ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, надав до суду заперечення та зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що він є інвалідом другої групи, внаслідок захворювання, яке виникло під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Спірний будинок був придбаний тільки завдяки зусиллям ОСОБА_8.

З позовними вимогами ОСОБА_7 не згоден та вважає їх несправедливими, так як вона просить виділити їй в натурі, приміщення загальною площею 85,6 кв.м., а ОСОБА_8 приміщення загальною площею лише 29,2 кв.м., що є несправедливим.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Білгород-Дністровської РДА ОСОБА_6 у судовому засіданні просила виділити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 окрему кімнату', та винести законне та обґрунтоване рішення.

У судовому засіданні встановлено, що сторони в період шлюбу придбали спільне нерухоме майно - житловий будинок №10 по вул. Лесі Українки в селі Молота Білгород-Днітровського району Одеської області, який розташований на земельній ділянці загальною площею 1800 кв. метрів та складається з житлового будинку літ. «Б» та підсобних приміщень літ. «А», переобладнаних з колишнього житлового будинку, та рухоме майно - автомобіль «ВАЗ 2106», 1986 року випуску та автомобільний причіп.

Виділ у натурі частки із спільного майна може бути заборонений законом або бути неможливим в силу самої природи, спільної речі, яка є неподільною (ч. 2 ст. 183 ЦК). Верховний Суд України у абзаці першому пункту 6 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 р. N 7 підкреслює, що судам при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом: (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 р. «№ 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Згідно ст. 55 Закону України «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбаченим цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України: дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 1, 3 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу,-є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 ЦПК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Виходячи з п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян: на жилий будинок», порушуючи справу даної категорії, суддя зобов’язаний згідно з вимогами ст. 143 ЩІК, з метою забезпечення її своєчасного і правильного розгляду, провести всі необхідні для цього підготовчі дії, зокрема, відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати документи (дані): висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі або встановлення порядку користування ним відповідно до належних співвласникам часток, а у необхідних випадках - органів державного архітектурно- будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції про допустимість пов’язаних з цим переобладнань.

Враховуючи все вищевикладене, та те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо виділення в натурі частини житлового будинку №10 по вул. Лесі Українки в селі Молога Білгород-Дніпровського району Одеської області, та те, що у судовому засіданні позивач ОСОБА_7 просила суд провести розподіл житлового будинку без проведення судово-будівельної експертизи, суд вважає, за необхідне виділити сторонам ідеальні частки в спірному спільно нажитому майні, а саме виділити кожномку по ’/2 частки спільно нажитого майна під час подружжя майна, а саме житлового будинку №10 по вул. Лесі Українки в селі Молога Білгород-Днітровського району Одеської області.

Також позивач по первісному позову ОСОБА_7 просить поділити рухоме майно, а саме автомобіль «ВАЗ 2106», 1986 року випуску. Враховуючи те, що відповідач по справі по первісному позову ОСОБА_8 є інвалідом другої групи, внаслідок захворювання, яке виникло під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та тривалий час він не може самостійно пересуватися, суд вважає, що автомобіль «ВАЗ 2106», 1986 року випуску відноситься до речей індивідуального характеру та не підлягає поділу.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись п:. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 р. «№ 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , ст. 55 Закону України «Про власність», ст.ст. 60, 63, 69, 70 СК України, ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 209, 212-216 ЦГТК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, служба у справах дітей Білгород-Дністровської РДА про розділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про розділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Розділити в ідеальних часках по /2 будинок під літерою «А» та будинок під літерою «Б», які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Молога, вул. Л.Українки, 10 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на /2 будинок під літерою «А» та будинок під літерою «Б», які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Молога, вул. Л.Українки, 10.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на */2 будинок під літерою «А» та будинок під літерою «Б», які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород- Дністровський район, с.Молога, вул. Л.Українки, 10.

Виділити з спільного майна подружжя автомобіль марки ВАЗ 2106, державний номер 356-79, .1986 року випуску та автомобільний причеп ОСОБА_8.

Виділити з спільного майна подружжя холодильник марки «Індезіт», кухонний гарнітур та мікрохвильову піч ОСОБА_7.

В задоволенні позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя