АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г А.
суддів Бачуріна О.В., Чорного О.М.
прокурора Бондаренка І.В.
захисника ОСОБА_2
представників особи,
за заявою якої порушено справу ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржниці ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 листопада 2007 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 375 ч.1 КК України, залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що
Постанова прокурора повністю відповідає вимогам ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, скаржниця та її захисник у своїй апеляції просять постанову суду та прокурора скасувати і в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що достатніх підстав для порушення справи не було, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Справа № 10-733/2008 Головуючий в 1 інстанції Мосьондз І.А.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
2
Заслухавши доповідь судді, захисника скаржниці, який підтримав апеляцію, прокурора та представників зацікавленої особи, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали судової справи і матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, розглядаючи в порядку ст. 236-8 КПК скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 листопада 2007 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 375 ч.1 КК України та дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про її порушення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підставами для порушення справи є дані, які містяться в рішеннях Згурівського районного суду Київської області від 21 серпня 2007 року по справі №2-169/07 та від 22 серпня 2007 року по справі №2-175/07, а також в ухвалах судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 1 листопада 2007 року №22ц-3476/07 та №22ц-3477/07, а тому
Постанова прокуратури повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Але з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може і вважає, що цих даних недостатньо для порушення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України виключне право перевірки законності судового рішення має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України виключне право перевірки законності судового рішення має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Органи, які вирішують питання про дисциплінарну чи навіть кримінальну відповідальність судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення і не мають повноважень перевіряти його правовий зміст, а тим більше не має таких повноважень особа, за заявою якою порушена справа.
Тобто, процесуальні дії судді і постановлені судом рішення перевіряються в порядку, встановленому процесуальним законодавством, а незгода особи, за заявою якою порушена справа, з рішенням суду не їй підстав стверджувати про неправосудність цього рішення.
Сам по собі факт скасування рішення суду не містить достатніх даних для порушення щодо такого судді 1-ї інстанції кримінальної справи за ознаками завідомої непровосудності постановленого рішення, інакше це б означало порушення принципів незалежності судді при здійсненні правосуддя.
3
За таких обставин суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 повинен був з'ясувати у слідчого чи прокурора, в провадженні яких знаходиться порушена щодо неї кримінальна справа, чи є в цих матеріалах інші дані, які можуть бути підставами для порушення справи, крім чотирьох судових рішень і витребувати ці матеріали справа або оглянути в судовому засіданні самі матеріали кримінальної справи.
Крім того, як видно з матеріалів справи, на ухвали Апеляційного суду Київської області від 1 листопада 2007 року в грудні 2007 року були подані касаційні скарги до Вищого господарського суду України, але даних про те, чи розглядались вони цим судом - в матеріалах справи немає.
Захисник скаржниці в суді апеляційної інстанції давав пояснення, що касаційні скарги на ухвали Апеляційного суду Київської області знаходяться в провадженні Верховного Суду України, але такі дані в матеріалах справи також відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляції, що при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення щодо неї кримінальної справи судом першої інстанції допущена неповнота, а тому апеляція скаржниці підлягає частковому задоволенню, а постановлене рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно витребувати зазначені документи і в залежності від встановленого прийняти законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 листопада 2007 року про порушення щодо неї кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 375 ч.1 КК України, залишено без задоволення, СКАСУВАТИ, а матеріали скарги направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.