АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 року судова колегія в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головую чого судді Полтавцевої Г А.
суддів Вдовіченка С. Л., Бачуріна О.В.
з участю прокурора Карпука Ю.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2008 року.
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Кисв: від 08 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій посилаючись на однобічність та неповноту розгляду його скарги, та незаконність прийнятого рішення, просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року та постанову слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 09 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ст. 286 ч.1 КК України скасувати та постановити окрему ухвалу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи і матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Справа № 10-680 Головуючий в суді 1-ї інстанції: суддя Павленко О.П.
Категорія cт. 236-7 КПК України Доповідач: суддя Вдовіченко С. Л.
2
Відповідно до ст. 94, 98 КПК України приводами до порушень, кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Суд першої інстанції під час розгляду справи перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку і обґрунтування своїх висновків виклав в мотивувальній частині постанови (а.с. 22-23), з якими погоджується колегія суддів.
Приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 є факт
безпосереднього виявлення слідчим ознак злочину в діях конкретної особи, що
відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 94 КПК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України прийнято органом досудового слідства в рамка:: розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (а.с. 1-2).
Наявність достатніх підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції перевірив під час розгляду справи, про що свідчать дані протоколу судового засідання, в ході якого були досліджені в повному обсязі матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи (а.с. 17-21), що спростовує доводи апелянта стосовно неповноти та однобічності розгляду справи за його скаргою.
Колегія суддів також звертає увагу, що встановлення всіх обставин по справі, в тому числі і вирішення питання щодо допустимості, достатності та відносності доказів, можливо лише в рамках досудового та судового слідства.
3
На стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи діючим законодавством заборонено давати будь-яку оцінку доказам та робити висновки щодо винуватості осіб, як на тому наполягає скаржник.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також ставить питання про постановления судом апеляційної інстанції окремої ухвали не уточнюючі стосовно яких порушень та відносно яких посадових осіб.
Колегія суддів не находить підстав до задоволення зазначених вимог скаржника.
Підстав до скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2008 року та постанови слідчого Шевченківського РУ ГУ MB С України в м. Києві від 09 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 286 ч.1 КК України, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2008 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві від 08 квітня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України залишити без змін, а апеляцію скаржника ОСОБА_1 - без задоволення.