УХВАЛА

03.02.2015 Провадження №2-а/425/12/15

Справа №425/297/15-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого-судді: Коваленка Д.С., секретар: Гайворонська І.В., за участю представника позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: ОСОБА_2, розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Автолайн Компані» 29 січня 2015 року подало до Рубіжанського міського суду Луганської області адміністративний позов до Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, яким після зміни предмета вимог, просило визнати протиправним та скасувати його рішення «Про припинення діючих договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Рубіжне» №247 від 23 вересня 2014 року, визнати протиправним, незаконним та скасувати рішення конкурсного комітету, прийняті за результатми конкурсів на право надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Рубіжне №108 та №115 від 03 лютого 2015 року.

При цьому, позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у повному обсязі.

Разом з цим, 03 березня 2015 року, тобто після подання позову та відкриття провадження по справі, приватне підприємство «Автолайн Компані» подало до Рубіжанського міського суду Луганської області клопотання про забезпечення позову, яким просить до розгляду справи по суті зупинити дію рішення конкурсного комітету, оформленого за результатами конкурсу від 03 лютого 2015 року, протоколом №1 за маршрутом №115.

При цьому, судовий збір за подання такої заяви позивачем не сплачено.

У своїй заяві позивач, та його представник у судовому засіданні, вказував на те, що прийняття організатором конкурсу у будь-який момент рішення про введення в дію рішення конкурсного комітету від 03 лютого 2015 року, та укладення на цій підставі із переможцем конкурсу договору на здійснення перевезення пасажирів за маршрутом №115, право на обслуговування якого має саме він, порушить його право до ухвалення рішення по справі; невжиття заходів забезпечення позову призведуть до чергового заподіяння шкоди його правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення по справі; для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, через чергові у подальшому оскарження результатів незаконних конкурсів; оскаржити договори з переможцями конкурсів буде неможливо, оскільки позивач не буде їх стороною.

Представник відповідача, у своїх запереченнях вказував на те, що станом на дату розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, будь-якого рішення щодо введення чи не введення в дію рішення конкурсного комітету, оформленого за результатами конкурсу від 03 лютого 2015 року, протоколом №1 за маршрутом №115, не прийнято. А тому жодних прав та обов’язків для позивача чи інших осіб, воно ще не створює, і тому не може порушувати права та законні інтереси позивача.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви, заявник повинен сплати судовий збір за ставкою, передбаченою залежно від виду вимоги (майнова чи немайнова).

Згідно положень підпункту 7 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову, заявник повинен сплати судовий збір за ставкою, передбаченою за подання такої заяви.

Тобто, за загальним правилом, у випадку подання заявником позову, він повинен сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для подання позовної заяви. А у випадку подання заяви про забезпечення позову, заявник також повинен сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для подання такої заяви.

Разом з цим, положення абзацу 3 частини 2 статті 6 цього ж закону передбачають, що у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про забезпечення позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання такої заяви.

Тому, суд погоджується з доводами представника позивача в тій частині, що системне тлумачення вказаних норм права передбачає необхідність сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову окремо, тільки у тому випадку якщо така заява подається до подачі позовної заяви. І тому, у випадку подання позивачем заяви про забезпечення позову після подачі ним позовної заяви, судовий збір сплачений позивачем у повному обсязі за подання позовної заяви, покриває судові витрати, пов’язані з розглядом питання про забезпечення позову.

Правильність саме такого правозастосування, підтверджується і практикою розгляду судами клопотань про забезпечення доказів.

Отже, клопотання про забезпечення позову подане позивачем без сплати судового збору, слід прийняти до розгляду по суті, як таке, що подане після подачі позовної заяви та сплати позивачем судового збору за її подання у повному обсязі.

Відповідно до положень частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом – КАС України), суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, підставою для забезпечення позову є наявність будь-якої з наступних обставин: існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, з огляду на положення частин першої і другої статті 71 КАС України та те, що предметом розгляду є вимога позивача про забезпечення позову, а не вимога про протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, наявність передбачених статтею 117 КАС України підстав (ризиків) для забезпечення позову, повинен довести саме заявник.

Суд вважає, що позивач, як заявник вимоги про забезпечення позову, не довів належними, достовірними та допустимими доказами наявність будь-якої підстави, з тих, що передбачені статтею 117 названого процесуального закону.

При цьому суд враховує, що позивач не довів суду, що рішення конкурсного комітету, яке він просить зупинити, введено в дію.

Також суд враховує і те, що в силу положень пунктів 49, 51, 53, 55 «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року, рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводиться в дію наказом організатора протягом 30 робочих днів з дня проведення конкурсу, який при цьому, може прийняти рішення і про відмову у введенні в дію рішення конкурсного комітету. Що знівелює усі ризики, на які посилався представник позивача.

А у випадку якщо організатор прийме рішення про затвердження рішення конкурсного комітету та введе його в дію, суд у випадку розгляду справи та встановлення порушеного права позивача може вийти за межі позовних вимог та захистити його порушене право повною мірою. Що повністю спростовує доводи позивача в частині неможливості в майбутньому, без забезпечення позову до вирішення справи по суті, захистити його порушене право, необхідність докладання для цього значних зусиль і витрат чи взагалі неможливість такого здійснення.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 117-118,158-160,165 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання приватного підприємства «Автолайн Компані» про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення конкурсного комітету, оформленого за результатами конкурсу від 03 лютого 2015 року, протоколом №1 за маршрутом №115.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя - Д.С. Коваленко