ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

          

 "05" лютого 2007 р.                                                  Справа № 16/46

          „09” год. „40” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого судді Фесюри М.В.,  

                                                                      при секретарі  - Кезля А.О.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – Костирко Ю.В.,

                                                                      від відповідача –Машко О.П.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Закритого акціонерного товариства „Сонеко”

                                              (м. Чернігів пр. Перемоги,129)

До ВІДПОВІДАЧА:           Державної податкової інспекції у м. Чернігові

                                              (м. Чернігів, вул. Кирпоноса,28)

Про визнання нечинною податкової вимоги.

          Заявлено позов про визнання нечинною першої податкової вимоги № 1/2319 від 12.12.2006р., якою позивачу визначено до сплати суму податкового боргу у розмірі 1981117 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірної вимоги нормам Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон –2181), зокрема ст.6, відповідно до якої податкові вимоги виставляються лише за наявності несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов’язання.

          Позивач вважає, що у нього відсутній податковий борг, тому відповідач, виставляючи спірну податкову вимогу діяв всупереч ч.2 ст.19 Конституції України.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що сума податкового зобов’язання, вказана у податковій вимозі є узгодженою , оскільки вона виникла на підставі податкового повідомлення –рішення, яке було оскаржено до суду після закінчення 10-ти денного терміну з моменту його отримання. На даний час є рішення Вищого адміністративного суду України, яким справа щодо оскарження наведеного податкового повідомлення –рішення направлена на новий розгляд і знаходиться в провадженні суду першої інстанції.

          Позивач, враховуючи заперечення відповідача, надав додаткові пояснення, згідно з якими вважає, що до закінчення розгляду справи судом по суті податкове зобов’язання, визначене податковим повідомленням –рішенням, яке оскаржується в судовому порядку, не є узгодженим в силу п.п.5.2.4 ст.5 Закону –2181.

          Позивач до закінчення судового розгляду подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд спірну податкову вимогу визнати недійсною.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          12.12.2006р. державною податковою інспекцією у м. Чернігові надіслано першу податкову вимогу №1/2319, якою повідомлено закрите акціонерне товариство „Сонеко” про наявність податкового боргу з ПДВ у розмірі 1980117 грн.  Як зазначено у спірній вимозі, податковий орган:

-          попереджає, що , починаючи з 06.12.2006р. на активи позивача розповсюджується право податкової застави, платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі, визначеному законом, а на суму податкового боргу нараховується пеня;

-          вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні санкції та пеню у 30-ти денний термін, а у разі неможливості –надати податковому органу перелік ліквідного майна для погашення боргу шляхом реалізації;

-          застерігає, що у разі несплати будуть застосовані заходи, а саме: стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки з каси та інших місць зберігання, вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

          Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено карткою обліку нарахування та сплати ПДВ і не заперечується сторонами у справі, податкове зобов’язання, відображене у податковій вимозі, було визначено податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення –рішення № 0000282321/0 від 20.09.2004р. про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1992667 грн., яка була відшкодована з бюджету.

          Перша податкова вимога була виставлена на суму 1980117 грн. внаслідок зарахування переплати в обліковій картці у розмірі 12550 грн.

          Відповідно до наданих копій судових рішень, позивач звернувся 12.05.2005р. до суду з позовною заявою про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення –рішення.

          Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.08.2005р. у справі № 11/88 за позовом закритого акціонерного товариства „Сонеко” до державної податкової інспекції у м. Чернігові, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р., податкове повідомлення –рішення № 0000282321/0 від 20.09.2004р.  визнане недійсним.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2006р. рішення судів обох інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд.

          08.12.2006р. справа прийнята до нового розгляду господарським судом Чернігівської області з присвоєнням номеру 3/365/6а. На час прийняття даного рішення судовий розгляд справи № 3/365/6а не закінчено.

          Позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону –2181:

          - п.п.6.2.1. -  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          - абз. «а»п.п.6.2.3. - перша податкова вимога надсилається - не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення   граничного   строку  сплати  узгодженої  суми податкового   зобов'язання.   Перша   податкова   вимога   містить повідомлення  про  факт  узгодження  податкового  зобов'язання  та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк;

          Вказані норми закону пов’язують право та обов’язок податкового органу надіслати першу податкову вимогу в залежності від того, чи має платник податків узгоджену суму податкового зобов’язання, яка не сплачена у встановлений строк.

          Законом –2181 передбачено два способи узгодження податкового зобов’язання: самостійне  - шляхом подання податкової декларації та апеляційне -  в разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом.

          На вибір платника податків, останній при апеляційному оскарженні може або ініціювати адміністративну процедуру, тобто подати скаргу безпосередньо до податкового органу, який прийняв податкове повідомлення –рішення і в подальшому в разі незадоволення скарги -  до вищестоящих податкових органів, або оскаржити податкове повідомлення –рішення до суду.

          Як передбачено ст.5 Закону –2181:

          - п.п 5.2.1.  - податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3  статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          - п.п. 5.2.3. - заява, подана  із  дотриманням  строків,  визначених підпунктом  5.2.2  цього  пункту,  зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні,  на  строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.  Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку,  що  оскаржується,  не  надсилаються,  а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

          Відповідно до п.п 5.2.4. цієї статті при  зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання   недійсним   рішення   контролюючого   органу  податкове зобов'язання  вважається  неузгодженим до розгляду судом справи по суті  та  прийняття  відповідного рішення.

          Таким чином , податкове зобов’язання, яке визначене податковим повідомленням –рішенням № 0000282321/0 від 20.09.2004р. , та яке включене податковим органом до спірної податкової вимоги, як на час надсилання податкової вимоги , так і на час прийняття рішення у справі є неузгодженим, оскільки відлік терміну , з якого воно стало неузгодженим розпочався з моменту звернення позивача до суду про оскарження повідомлення – рішення, тобто з 12.05.2005р. і до цього часу не закінчився.

          Відповідач необґрунтовано вважає, що прийняття рішення судом касаційної інстанції про скасування судових рішень попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд є одночасним узгодженням податкового зобов’язання, оскільки вищенаведені норми Закону –2181 пов’язують момент узгодження із закінченням судового розгляду та прийняттям судом рішення по суті.

          Судове рішення про направлення справи на новий розгляд не є тотожнім рішенню по суті, оскільки не задовольняє позову і не відмовляє в його задоволенні, а також не закінчує судовий розгляд.

          За таких обставин спірна перша податкова вимога суперечить нормам ст.ст.5,6 Закону  - 2181 та ч.2 ст.19 Конституції України і має бути визнана недійсною повністю.

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати повністю недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 12.12.2006р. №1/2319, якою повідомлено Закрите акціонерне товариство „Сонеко” про наявність податкового боргу з податку на додану вартість розмірі 1980117 грн.  

3.          Стягнути з Державного бюджету (р/р 31117095500002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на Закритого акціонерного товариства „Сонеко” (14339104, м. Чернігів пр. Перемоги,129, рах. № 26004301830306 в ЧФ ЦВ „ПІБ” м. Чернігова, МФО 353456) 3,4 грн. державного мита.

4.          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

          Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова у повному обсязі складена 08 лютого 2007 року.

Суддя:                                                                                                                        М.В.Фесюра