12.02.07  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

06 лютого 2007р.                                                                                                          справа №14/51

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут “АНДІ”, вул.С.Бандери,62, м. Івано-Франківськ

До відповідача: Приватного підприємства “Авангард”, вул.Леніна,60, с.Гужівка, Ічнянський р-н.

Про  стягнення  101668грн. 67коп.  

Суддя     Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Палій Д.М. голова товариства, Бородовський С.О. адвокат, довіреність №20-01/01 від 20.01.07р., Григорук О.Б. представник, довіреність №23-11/01 від 23.11.06р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 90000грн. за поставлений товар на підставі договору від 27.03.06р., 3814,52грн. пені, 673,15грн. три проценти річних, 2340грн. інфляції та 4841,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представники позивача в судовому засіданні подали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представником позивача в судовому засіданні подано письмове пояснення по справі, в якому зазначив, що у відповідності до умов договору датою прострочки відповідачем своїх зобов’язань по оплаті товару є 02.09.06р., що у позовній заяві заявлено період нарахування пені за 91 день, що пеня та три проценти річних нараховані за період з 02.09.06р. по 01.12.06р., та повідомив банківські реквізити сторін. У вказаному поясненні позивач зазначає, що на підставі ст.44 ГПК України та укладеного договору про надання послу правового характеру від 10.10.06р. та додатку №1 до договору заявлено вимогу про відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі, що врегульований договором та підтверджений виданою квитанцією до прибуткового касового ордеру від 16.10.06р.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 25.01.2007р., повідомив про можливість врегулювання спору мирним шляхом. Згідно ухвали суду від 25.01.2007р. розгляд справи був відкладений на 06.02.07р. та зобов’язано сторони надати докази врегулювання спору.

Після відкладення розгляду справи відповідач відзив на позов та доказів врегулювання спору не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

          Ціна позову визначається у відповідності до ст.55 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписів вказаної статті у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, а також з оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як свідчить текст позовної заяви, позивач визначив ціну позову у сумі 101668грн.67коп., в тому числі 90000,00грн. основної заборгованості, 3814,52грн. пені, 673,15грн. три проценти річних, 2340,00грн. інфляційних збитків та 4841,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Стаття 55 Господарського процесуального кодексу України не передбачає включення до ціни позову витрат на оплату послуг адвоката.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем неправильно зазначено ціну позову, включивши до її складу витрати з оплати послуг адвоката у сумі 4841,00грн., а тому ціна позову становить 96827грн.67коп.

27.03.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу. Згідно п.1 договору інститут продає насіння олійного маку, а замовник (відповідач по справі) купує насіння для отримання продовольчого зерна маку на площі 300,5га.

У п.2.2. договору сторони передбачили, що відповідач зобов’язується здійснити попередню оплату за насіння в сумі 18000грн. від його вартості до одержання насіння, після одержання насіння, терміном до 01.09.06р. відповідач зобов’язується оплатити решту заборгованості в сумі 90000,00грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив відпуск товару відповідачеві на підставі накладної №169 від 23.03.06р. на суму 108000,00грн. через Дьогтярьова В.О. по довіреності ЯЛЧ №991503 від 23.03.06р.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України договір набуває чинності з моменту його укладення; сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникають до його укладення.

У відповідності до п.5.2. договору від 27.03.06р. договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Як вбачається з тексту договору купівлі-продажу, копія якого надана позивачем до матеріалів справи, договір укладений сторонами 27.03.06р., і не містить будь-яких застережень стосовно застосовуються його умов до відносин сторін, які виникли між позивачем та відповідачем до його укладення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач передав відповідачу насіння маку олійного сорт “Кривотульський” перша репродукція у кількості 900кг по ціні 100грн. та мішки подвійні 45шт. без ціни на суму 90000,00грн., ПДВ –18000,00грн., а всього на суму 108000,00грн. до укладення договору купівлі-продажу від 27.03.2006р., а тому умови вказаного договору не застосовуються до відносин сторін, які виникли між сторонами на підставі накладної №169 від 23.03.06р.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Єдиний письмовий договір на поставку насіння маку олійного між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем .

Сторонами в підтвердження часткової оплати відповідачем отриманого товару подані копії платіжних документів, які свідчать про перерахування останнім на рахунок позивача грошових коштів 11.04.06р. у сумі 8000,00грн. та 06.02.06р. у сумі 10000,00грн., а всього у сумі 18000,00грн.

Строк оплати отриманого відповідачем товару сторонами не визначено.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред’явлення позивачем 19.10.06р. претензії №17-10/04 від 17.10.06р. щодо оплати відповідачем отриманого товару суд розцінює як пред’явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк. Таким чином, відповідач зобов’язаний оплатити отримане насіння маку по накладній №169 від 23.04.06р. у строк  - 26.10.2006р.

Відповідач на день розгляду справи в суді не надав доказів оплати отриманого товару, заборгованість відповідача в сумі 90000,00грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Оскільки, відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за відпущений товар своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно поданого розрахунку та письмових пояснень позивач просить стягнути з відповідача 673,15грн. три проценти річних за період з 02.09.06р. по 01.12.06р, 2340грн. інфляції за жовтень 2006р.

Враховуючи, що прострочка виконання відповідачем зобов’язання по оплаті товару виникла з 27.10.06р., то суд доходить висновку, що позивні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 258,90грн. за період з 27.10.06р. по 01.12.2006р., та інфляційних нарахувань у сумі 377,42грн. В решті стягнення трьох процентів річних та інфляційних вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставним нарахуванням.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3814,52грн. за період з 02.09.06р. по 01.12.06р. за прострочення платежу.

У відповідності до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України санкції за прострочку виконання зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому в договорі.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки, єдиний письмовий договір на поставку насіння маку по накладній №169 від 23.03.2006р. не укладався, а тому і відсутня угода сторін про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 3814,52грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, то позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 90000грн.00коп., в частині стягнення інфляції в сумі 377грн.45коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 258грн.90коп. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у сумі 906грн.36коп. та 110грн.45коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, до яких віднесено витрати по оплаті послуг адвоката.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката у сумі 4841,00грн.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (замовником по договору) та адвокатом Бородовським С.О., який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №487 від 28.02.04р., укладено договір про надання послуг правового характеру від 10.10.06р. та додаткову угоду №1 від 10.10.06р. до вказаного договору щодо здійснення правового супроводу стягнення заборгованості з ПП „Авангард” с.Гужівка по договору від 27.03.06р., в тому числі підготовка та проведення досудового врегулювання спору, підготовка та оформлення матеріалів для здійснення судового розгляду спору та представлення інтересів замовника в господарському суді Чернігівської області. Згідно п.2 Додаткової угоди оплата за правовий супровід стягнення заборгованості з ПП „Авангард” в суді першої інстанції складає 4841,00грн. та повинна бути сплачена в строк до 15.10.06р. Факт оплати позивачем послуг адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 16.10.06р. на суму 4841грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за послуги адвоката у розмірі 2000грн.

Керуючись ст.ст. 547, 625, 630, 638, 639, 655 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Авангард” (вул.Леніна,60, с.Гужівка, Ічнянський р-н, р/р 26003301440 в Ощадбанк 3260 м. Ічня МФО 343068 код 14246957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут “АНДІ” (вул.С.Бандери,62, м. Івано-Франківськ р\р 26009834 в Райфазен Банк “Аваль” м.Івано-Франківська МФО 336462 код 30475140) 90000грн.00коп. боргу, 377грн.42коп. інфляційних, 258грн.90коп. три проценти річних, 906грн.36коп. державного мита, 110грн.45коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000рн.00коп. послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

Рішення підписано 12.02.2007р.

          Суддя                                                                                                     Н.Ю.Книш