Справа № 2-1066/11

РІШЕННЯ

іменем України

"22" жовтня 2011 р.

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Постол В.С.

при секретарі Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на нерухоме майно –торгівельний ларьок № 16, що розташований за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, але надіслав суду листа, в якому просить розглянути справу без його участі.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради № 129 від 21.04.2011 року, міським головою ОСОБА_1 надано дозвіл № 94 від 21.04.2011 р., на розміщення об'єкта торгівлі (а.с. 9).

Відповідно до технічної документації, накладної б/н від 07.10.2005 р., ОСОБА_1 за власні кошти за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64 побудовано торгівельний ларьок № 16 (а.с. 10-15, 29).

Технічним оглядом стану конструкцій торгівельного ларку № 16 за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ вул. Махарадзе, 64, визначено, що ця споруда відноситься до об'єктів нерухомого майна (а.с. 4-28)

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення.

В даному випадку мова йде про об’єкт, який має стаціонарний фундамент, переміщення якого неможливо без руйнування, та, внаслідок чого, –їх знецінення, тому він є нерухомим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що визнання права власності на зазначене майно за позивачем не порушує прав і інтересів третіх осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 181, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 174, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання права власності на майно –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: торгівельний ларьок № 16, що розташований за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд у строк 10 днів після оголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_2