Справа № 2-713/11

РІШЕННЯ

іменем України

"19" вересня 2011 р.

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Постола В.С.

при секретарі Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 16.08.1999 року він працював у відокремленому структурному підрозділі колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”. Наказом відповідача від 07.06.2011 року його було звільнено з посади машиніста залізнично-будівельних машин (колієрозбирального крану та моторних платформ) 6 розряду за прогул без поважної причини за п. 4 ст. 40 КзпП України.

Вважає звільнення незаконним, оскільки причина його відсутності на робочому місці 19 травня 2011 року була ініційована ОСОБА_2, ОСОБА_3, і саме на їх вимогу він покинув робоче місце і був направлений до лікарні. Вподальшому був направлений до Відділення клінічної лікарні ст. Сімферополь, про що керівництво було повідомлено.

Також зазначає, що внаслідок незаконних дій відповідача йому завдано також моральну шкоду.

Просить суд визнати наказ № 118/ОС від 07.06.2011 р. про його звільнення з займаної посади машиніста залізнично-будівельних машин (колієрозбирального крану та моторних платформ) 6 розряду цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування відокремленого структурного підрозділу колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця” - незаконним та скасувати його. Поновити його на цій посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Підтвердив обставини, викладені в позові. Не заперечує, що 19 травня 2011 року в період з 5.00 год. до 8.10 год. був відсутній на робочому місці. Причинами відсутності зазначив те, що погано себе почував через перевтому, а також пояснив, що вранці 19 травня 2011 року, коли він прокинувся близько 5.00 год., майстер йому сказав, що він може відпочивати далі, оскільки “вікно”здвигається на пізніший час. Тому він знову ліг спати.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, подали письмові заперечення на них. Вважають, що звільнення проведене законно, просять суд в задоволенні позову відмовити. Пояснили, що причиною звільнення ОСОБА_1 стала його відсутність 19.05.2011 р. на роботі більше трьох годин –з 05.00 год до 08.10 год.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 суду пояснили, що 19 травня 2011 року в період часу з 05.00 год. до 08.00 год. ОСОБА_1 не бачили.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 підтвердили, що 19 травня 2011 року в період часу з 05.00 год. до 08.10 год. ОСОБА_1 був відсутній на роботі.

Вислухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

16.08.1999 р. ОСОБА_1 прийнято на роботу у відокремлений структурний підрозділ колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, про що видано наказ № 77к. Наказом № 118/ОС від 07.06.2011 р. ОСОБА_1 звільнено з займаної посади машиніста залізнично-будівельних машин (колієрозбирального крану та моторних платформ) 6 розряду цеху з ремонту і обслуговування машин, механізмів та устаткування відокремленого структурного підрозділу колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення зазначено доповідну записку заступника начальника, згоду профкома, викладену в протоколі № 7 від 07.06.2011 р. (а.с. 10).

Наказом відповідача № 12 від 13.05.2001 р. ОСОБА_1 разом з іншими працівниками з 15.05.2011 р. по 31.05.2011 р. направлено для виконання капітального ремонту колії на перегоні ОСОБА_12 При цьому в зв’язку з виробничою потребою для виконання колійних робіт у “вікно”робочий час для направлених працівників встановлено з 5.00 год. (а.с. 80).

19 травня 2011 року ОСОБА_1 о 5.00 год. на роботу не вийшов, відповідно до акту з’ясування не виходу на роботу, о 08.10 год. ОСОБА_1 під час виконання робіт у “вікно”знаходився в турному вагоні № 156 –спав в своєму купе (а.с. 30). Цей факт також підтверджений показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3

Також відсутність ОСОБА_1 на роботі 19.05.2011 р. більше трьох годин (з 05.00 год. до 08.10 год.) підтверджується відповідним актом, підписаним ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 (а.с. 29), та показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, даними в судовому засіданні.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він вчасно не вийшов на роботу через погане самопочуття –загострення виразкової хвороби, не знайшли підтвердження в судовому засіданні. Так, в своєму поясненні даному начальнику ПМС-137, ОСОБА_1 власноручно зазначає, що приступ загострення виразкової хвороби у нього почався в ЦРЛ ст. Синельникове, тобто вже під час його медичного обстеження.

Так саме не знайшли підтвердження посилання ОСОБА_1, що він о 05.00 год. не вийшов на роботу з дозволу майстра.

Також суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні позивач посилається на різні причини відсутності його на роботі 19.05.2011 р. більше трьох годин, що судом розцінюється як спроба уникнути відповідальності за допущене трудове порушення та намагання позивача будь-яким способом виправдати свою поведінку.

Таким чином, судом не встановлені поважні причини відсутності ОСОБА_1 19.05.2011 р. на робочому місці більше трьох годин з 05.00 год. до 08.10 год.

Пунктом 4 частини 1 ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

А за таких обставин позов не обгоунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 40, ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 15, 16, 60, 61, 88, 209, 213, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу колійної машинної станції № 137 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_14