Справа № 10-14/2008 Головуючий в 1 інстанції Осіпова Л.О.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
м. Києва у складі: головуючої судді Полтавцевої Г.А.
Суддів Журавля О.О., Вдовіченка С.Л.
Прокурора Карпука Ю.А.
Захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року.
Цією постановою скарга захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в м. Києві від 25 листопада 2006 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ НВФ «Геліофарм» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.5 ст. 191 КК України, залишена без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, було достатньо приводів і підстав для її порушення.
Не погоджуючись з рішенням суду захисник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи, посилаючись на те, що суд при розгляді скарги дав оцінку
зібраним по справі доказам, не взяв до уваги те, що при порушенні справи слідчий у постанові не вказав приводів та підстав для її порушення, не взяв до уваги той факт, що в матеріалах кримінальної справи будь-які судово-бухгалтерські або інші експертизи з приводу завищення ціни товару або сум податкового кредиту не призначались і не проводились.
Крім того, захисник вказує, що суд взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не взявши до уваги наявність договорів, акту приймання-передачі товару накладних, вантажно-митних декларацій, висновку ТІШ про вартість товару, тобто документального підтвердження господарських операцій.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2007 року захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в м. Києві від 25 листопада 2006 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ НВФ «Геліофарм» ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст.15, ч.5 ст. 191 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97- 99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою слідчому чи прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
У рішенні суду першої інстанції зазначено, що 12 січня 2005 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА у м. Києві було
порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ НВФ Теліофарм" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
25 листопада 2006 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА ум. Києві кримінальну справу в частині умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ НВФ Теліофарм" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, було закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України та порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ НВФ "Геліофарм" ОСОБА_2 за фактом замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч.5 ст.191 КК України.
В цій постанові зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПА в м. Києві знаходиться кримінальна справа № 70-00277, порушена за фактами контрабанди, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та пособництва у фіктивному підприємництві та умисному ухиленні від сплати податків, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 15, 191 ч.5; 191 ч.5; 201 ч. 1; 27 ч.5, 205 ч.2; 212 ч.2 та ч. 3 КК України.
На думку автора постанови, дослідчою перевіркою встановлено, що службові особи ТОВ НВФ «Теліофарм», з метою незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення таким шляхом від сплати податків, вступили в злочинний зговір із службовими особами ДНВП «Електронмаш» та іншими особами, що виступали від імені підприємств ТОВ «Лідер», НВПП «Метал-Холдінг», НВПП «Торгівельний дім ДМКМ», ПП «Серьогін», ПП «Комет», ПП «ДМК»гта іншими, що мають ознаки фіктивності та фактично господарську діяльність не ведуть, та створили документальну видимість придбання у вказаних підприємств програмного забезпечення та конструкторської документації на «Комплекси обробки та накопичування на магнітному диску ЕС 5074», завдяки чому безпідставно зависили вартість вказаного продукту та в подальшому здійснили експорт такого продукту по завищеній вартості на адресу підприємства-нерезидента, чим незаконно створили податковий кредит з податку на додану вартість.
Внаслідок проведеної сумнівної експортної операції службові особи ТОВ НВФ «Теліофарм» безпідставно створили податковий кредит підприємства з податку на додану вартість у розмірі 29 890 000 гри. та безпідставно подали до податкових органів документи щодо відшкодування зазначеної суми на розрахунковий рахунок підприємства.
В постанові про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 25 листопада 2006 року також зазначено, що директором ТОВ НВФ «Теліофарм» на момент здійснення експортної операції та надання розрахунку експортного відшкодування ПДВ був ОСОБА_2, який суму податкового кредиту з ПДВ,
що виник в результаті проведення експортної операції, в розрахунку відобразив як таку, що повинна бути перерахована на їх розрахунковий рахунок, тобто вчинив замах на заволодіння державних коштів шляхом зловживання своїми службовими обов'язками, оскільки цей злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, а саме - внаслідок заходів, вжитих органами Державної податкової служби України.
На підстави цих даних суддя першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стали матеріали кримінальної справи № 70-00277, а також безпосереднє виявлення слідчими ознак злочину.
Приводами до порушення кримінальної справи були рапорти щодо зібраних матеріалів, згідно яких службові особи ТОВ НВФ "Геліофарм" незаконно заявили до відшкодування податок на додану вартість за квітень 2004 року на суму 28, 9 млн. грн., який виник в ході проведення операції по придбанню комплексів обробки та накопичення на магнітному диску ЕС 5074, реальна вартість якого складала 600 грн., виробником яких виступало ДП НВП "Електронмаш", а також, що завищення ціни відбувалось за рахунок підприємств з ознаками фіктивності (а. с. 7, 9,10).
Приводами для її порушення був акт № 60/23-8/7-31243247 від 25.06.2004 року про результати позапланової документальної перевірки ТОВ НВФ "Геліофарм" з питання достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість із бюджету за квітень 2004 року, підписаний директором товариства ОСОБА_2, згідно якого сума податкового кредиту в розмірі 29 890 000 грн. за операцією купівлі продажу (експорту) комплексу обробки та накопичення на магнітному диску марки ЕС 5074 (договір № 11/01 від 31.03.2004р. з ДНВП "Електронмаш") не була підтверджена перевіркою та підлягала зменшенню (а. с. 13-21); податкова декларація за квітень 2004 року за підписом ОСОБА_2, висновок комісії спеціалістів НТУУ «КПI», показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також договір про розробку комплексу накопичування на гнучкому магнітному диску НГМД СС 5074, укладений між ДНВП "Електронмаш" та НВПП "Торгівельний Дім ДМКД" (а.с. 34-38), та договір від 31.03.2004 року між ДНВП "Електронмаш" та ТОВ НВФ "Геліофарм", накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 20.04.2004 року, акт прийому передачі комплексу обробки та накопичення на магнітному диску ЕС 5074; договір комісії між ТОВ "Ювенал" та ТОВ НВФ "Геліофарм", специфікація до зазначеного договору (а. с. 43, 44-45, 46, 47, 58-59, 60), пояснення посадових осіб ТОВ НВФ "Геліофарм", документи фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства (а. с. 25, 26, 64-99, 181-185,186-190).
Дослідивши приводи та підстави для порушення кримінальної справи, суд прийшов до правильного висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим було дотримано вимоги ст.ст. 94, 97-98 КПК України.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при розгляді скарги допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не ґрунтуються на вимогах закону.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Ці вимоги закону судом першої інстанції було дотримано, а тому підстав для скасування постанови суду та винесення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта про те, що в ОСОБА_2 не було умислу на вчинення злочину, що судом не дано аналізу всім зібраним по справі доказам, не можуть бути предметом розгляду апеляційної інстанції на даній стадії, оскільки це питання може бути з'ясоване лише при розгляді справи по суті.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2007 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в м. Києві від 25 листопада 2006 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ НВФ «Геліофарм» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.