Справа №2-1165/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого  - судді Гуревського В.К.

за секретаря     - Кузнецової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 117992,0 гривень, а також судові витрати у розмірі 1209,92 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2004 року між ним та відповідачем укладений договір позики, на підтвердження якого видано розписку цього ж дня, що засвідчує передачу грошових коштів позивачем відповідачу. Кошти передано строком до 15 січня 2005 року, втім зобов'язання не виконано, незважаючи на неодноразові нагадування.

Відповідач у судове засідання не з'явився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2004 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу, ОСОБА_2, грошову суму в розмірі 109000,0 гривень. Сторони при цьому домовились, що строк повернення боргу визначений першою вимогою до 15 січня 2005 року.

Відповідач суму боргу не повернув, що підтверджується фактом пред'явлення судові позивачем оригіналу названої розписки від 27.10.2004 року без відмітки про повернення суми боргу. За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документ у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.

Оскільки відповідно до ст. 524 ЦК України 2003 року валютою зобов'язання є національна валюта України, між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за умовами якого відповідач повинен повернути позивачу суму боргу в розмірі 109000,0 гривень.

Це грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, чим порушено вимоги ст. 1049 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строки й у порядку, установлений договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності зі ст. ст. 625, 1050 ЦК України 2003 року, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення. Оскільки час прострочення грошового зобов'язання складає 2 роки 9 місяців, а суму боргу 109000 гривень, 3% річних на 25 жовтня 2007 року складає 8992 гривні, тобто загальна сума боргу складає 117992,0 гривень.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право

звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в повному обсязі у межах заявлених вимог.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів, тому суд не вправі стягувати решту суми боргу відповідачки, стосовно якої сторона не заявила вимог.

У зв'язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати - у сумі 1209,92 гривень згідно із положенням ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 16, 267, 526, 611, 1049, ч. 2 ст. 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 169,209, 212,214-215,217,224-228 Цивільного процесуального кодексу України, СУД-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 117992,0 (сто сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1209,92 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.