Справа №2а-234/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2008 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді:     Демченко О.М.

при секретарі:     Гресько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси про стягнення суми недоплаченої разової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси про стягнення суми недоплаченої разової грошової допомоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.

У 2004 році розмір мінімальної пенсії за віком згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV становив 92,45 грн., а в 2005 році відповідно до Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004 року №2291- IV та Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" її розмір складав 332 грн. Отже, у 2004 році вказана виплата повинна була становити 739,60 грн., а в 2005 році - 2656 грн.

В травні 2006 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 359 грн., 2007 року -406 грн. Тому, у 2006 році вказана виплата повинна була становити 2872 грн., а в 2007 році - 3248 грн.

Однак позивачу, як інваліду війни 2-ї групи у 2004 році зазначені виплати було здійснено в розмірі 160 грн., у 2005 та у 2006 роках - у розмірі по 330 грн. щороку, в 2007 році у розмірі 360 грн., що є значно нижчими від встановлених законом сум щорічних виплат та порушує права позивача як ветерана війни на належний соціальний захист.

Згідно з законодавством України, здійснення вказаних виплат покладено на відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання ветерана війни, зокрема щодо позивача - на Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси. При цьому на звернення позивача до відповідача для з'ясування причин здійснення зменшених виплат та проведення відповідного перерахунку виплат, позивачу було відмовлено у здійсненні належних виплат.

Таким чином відповідач безпідставно, в порушення закону, зменшило виплати, які належали позивачу щорічною грошовою допомогою у 2004, 2005, 2006 та 2007 роках, на суму 8335,60 грн.

З таких підстав позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Малиновської райадміністрації м. Одеси на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги як інваліду війни 2-ї групи за 2004, 2005, 2006 та 2007 роки в розмірі 8335,60 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, а також надав заперечення на позов ОСОБА_1, де зазначав наступні обставини.

П. 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року були внесені зміни в статті 12, 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Цим законом було передбачено інвалідам війни разова грошова допомога щорічно до 09 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Однак в ч. 2 вказаного Закону України вказано, що цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни передбачаються Кабінетом Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету України.

Ст. 34 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачає, що у 2005 році виплата разової грошової допомоги до 09 травня інвалідам війни 2 групи становить 330 гривень. Ст. 30 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачає, що у

2006     році виплата разової грошової допомоги до 09 травня інвалідам війни 2 групи

становить 330 гривень. Ст. 29 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік"

передбачає, що у 2007 році виплата разової грошової допомоги до 09 травня інвалідам

війни 2 групи становить 360 гривень.

Вказані допомоги у 2005, 2006 та 2007 роках позивачу були виплачені у повному обсязі відповідно до вимог Закону України „Про Державний бюджет України". Таким чином представник відповідача вважає, що вимоги позивача щодо проведення вказаних виплат у інших розмірах є необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги піддягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Статтею 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни 2-ї групи повинна надаватися щорічно до 09 травня разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У 2004 році розмір мінімальної пенсії за віком згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV становив 92,45 грн., а в 2005 році відповідно до Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004 року №2291- IV та Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" її розмір складав 332 грн. Отже, у 2004 році вказана виплата повинна була становити 739,60 грн., а в 2005 році - 2656 грн.

В травні 2006 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 359 грн., 2007 року -406 грн. Тому, у 2006 році вказана виплата повинна була становити 2872 грн., а в 2007 році - 3248 грн.

Однак позивачу, як інваліду війни 2-ї групи, у 2004 році зазначені виплати було здійснено в розмірі 160 грн., у 2005 та у 2006 роках - у розмірі по 330 грн. щороку, в 2007 році у розмірі 360 грн., що є значно нижчими від встановлених законом сум щорічних виплат і що не заперечується сторонами по справі.

Крім того, положення ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими обмежено виплату разової щорічної грошової допомоги інвалідам війни, рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 визнано такими, що не відповідають Конституції України, тому вказана стаття Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" втратила чинність. З тих самих підстав втратили чинність положення ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на

2007     рік" на підставі рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-

рп/2007, а ст. 34 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст. 30 ЗУ „Про

Державний бюджет України на 2006 рік" є аналогічними нормам ст. 44 ЗУ „Про

Державний бюджет України на 2004 рік", ст. 29 ЗУ „Про Державний бюджет України на

2007 рік", та відповідно також не можуть застосовуватися як чинні норми закону.

З таких підстав суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі і стягує з Управління праці та соціального захисту   населення   Малиновської   райадміністрації   м.   Одеси   на   користь   ОСОБА_1

ОСОБА_2 суму недоплаченої разової грошової допомоги як інваліду війни 2-ї групи за 2004,2005,2006 та 2007 роки в розмірі 8335,60 гривень

Керуючись, ст.ст. 104, 158 - 163 КАС України; п. 1 ч. 2 ст. 18, п. 1 ст. 27 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу"; п. п. 1, 3 „Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу", затвердженого Указом Президента України № 263/94 від 25.05.1994 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси про стягнення суми недоплаченої разової грошової допомоги - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Малиновської райадміністрації м. Одеси на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги як інваліду війни 2-ї групи за 2004, 2005, 2006 та 2007 роки в розмірі 8335 (вісім тисяч триста тридцять п'ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.