Справа № 2-729\2008р.
РІШЕННЯ
Іменем України
17 березня 2008 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі
головуючої судді: Слабкіної О.А.
при секретарі Кузьміної В.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду с.Ханженково
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом у лютому 2008 року і просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходу щомісяця на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з нею і знаходиться на її утриманні. В наступний час сторони шлюб розірвали і однією родиною не мешкають.
Відповідач позов визнав, погодився виплачувати аліменти на утримання сина.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ст. 130 ч 4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ст. 174 ч 4 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає - позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач доводиться неповнолітній дитині -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рідним батьком, позивачка- матірью, що підтверджено копією свідоцтва про народження дитини.
Дитина мешкає з позивачкою та знаходиться на ії утриманні. На даний момент сторони однією родиною не мешкають, оскільки згідно свідоцтву про розірвання шлюбу від 14.05.2004 року, шлюб між ними розірвано.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Ст.181 СК України передбачає спосіб такого утримання, один з яких - це сплата аліментів на утримання дитини за рішенням суду.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів на утримання інших дітей, непрацездатність чоловіка або дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути не меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Відповідач в наступний момент також не працює, але інвалідом не являється, інших утриманців у відповідача також немає.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, повинен складати 1\6 частину з усіх видів доходу відповідача.
Крім того, відповідно ст..79 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення сума судового збору на користь держави.
Також, відповідно ст.. 81,88 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідача судовій збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
На підставі ст.ст.180, 182, 183 СК України, ст.ст.79, 81, 130 ч.4, 174 ч.4, 213,215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Брянка, Луганської області, аліменти у розмірі 1\6 частини з усіх видів доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягання аліментів розпочати з 25 лютого 2008 року та стягувати до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір до державного доходу в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7-50 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів привести до негайного виконання у розмірі місячної сплати аліментів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.