Справа № 2-2391/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
27 травня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Новак А.В.,
при секретарі - Чібісовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства, ДВО Україна", Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м. Києва, про захист прав споживачів та визнання права власності на об'єкт інвестування,-
встановив:
позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 07.04.2003 р. між ними було укладено договір інвестування № 15, на підставі якого проводилось інвестування об'єкту житла за адресою АДРЕСА_1.
За умовами цього договору, як вказує позивач, вона зобов'язались здійснити фінансування будівництва квартири за вказаною адресою площею 28.8 кв.м. із розрахунку 2000 гривень за один квадратний метр, що відповідає загальній вартості квартири - 57 600 гривень. Крім того позивачкою відповідно до додаткової угоди № 1 від 05.12.2003 року до договору інвестування № 15 від 07.04.2003 року було придбано додаткову площу -3.92 кв.м. із розрахунку 2150 гривень за один квадратний метр, що в загальній сумі становить 8428 гривень. Вказана сума була в повному обсязі перерахована відповідачу, про що свідчить довідка № 64 від 12.07.2007 року. Відповідач передав зазначене житло позивачу за актом прийому-передачі від 01 квітня 2004 року.
Водночас з цим, як вказує позивач, відповідач за умовами зазначеного договору був зобов'язаний передати йому згадану квартиру після здачі будинку в експлуатацію та згідно акту прийому-передачі квартири.
Як вказує позивач, на даний час відповідач, фактично не оспорюючи його право на квартиру за вищезазначеною адресою, не виконує своїх зобов'язань щодо здачі будинку в експлуатацію, посилаючись на різноманітні обставини, які нібито утруднюють цю процедуру.
Позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках, зобов'язавши зареєструвати за нею право власності на цю квартиру в Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м. Києва.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити.
Представник відповідача ЗАТ «НВО Україна» в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м. Києва в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов піддягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом між ОСОБА_1(дошлюбне ОСОБА_1, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2, а.с. 10) Я.В. і ЗАТ „НВО Україна", 07.04.2003 року було укладено договір інвестування житла за № 15 (а.с. 6).
05.12.2003 року між ОСОБА_1(дошлюбне ОСОБА_1, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2) і ЗАТ „НВО Україна" було укладено додаткову угоду № 1 до договору інвестування № 15 від 07.04.2003 року, щодо придбання додаткової площі квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).
На підставі вказаних договорів позивачами проводилось інвестування будівництва об'єкту житла за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 32.72 кв.м., що відповідає загальній вартості квартири - 66028 гривень.
Позивачка в повному обсязі перерахували відповідачу вказану суму, про що свідчить довідка за № 64 від 12.07.2007 року, тобто виконали умови договору щодо своєчасного внесення коштів в якості інвестування зазначеного будівництва(а.с. 8).
Відповідач передав зазначене житло позивачу за актом прийому-передачі від 01.04.2004 року (а.с. 9).
Відповідно ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватись і розпоряджатись об'єктами та результатами інвестицій.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
З боку відповідача вбачається порушення умов виконання договору, оскільки для проведення документального оформлення права власності
позивача на зазначене житло, необхідно провести процедуру здачі будинку в експлуатацію, що не проводиться відповідачем.
Таким чином, позивачка в повному обсязі виконали умови договору і мають право вимагати майно, вартість, якого оплачена в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що введення будівлі в експлуатацію не повинне рахуватись, як обов'язкова умова для отримання позивачем вказаного житла у власність, оскільки така умова договору значно погіршує становище добросовісного вкладника коштів та позбавляє його права отримати нерухомість у власність через неналежне відношення до виконання зобов'язань з боку відповідача і не проведення ним дій по введенню будівлі в експлуатацію.
Водночас з цим, слід зазначити, що позивачка вже проживає у згаданій вище квартирі, її право власності на зазначене нерухоме майно ніхто не заперечує та не оспорює, а тому, суд вважає, що позивачі фактично вступили у володіння зазначеним помешканням, однак не в змозі отримати на це приміщення правовстановлюючий документ, який би засвідчував наявність у позивача права власності на нього.
Враховуючи, що невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належного оформлення права власності позивачів порушує їх права, останні вимагають відновити свої права шляхом визнання за ним права власності в судовому порядку, а тому зважаючи на викладені обставини та зміст зазначених статей, а також те, що відповідачем визнано позов, позовна вимога про визнання за позивачами права власності на квартиру АДРЕСА_1 є законною та обґрунтованою, оскільки право власності нею набуто на вказану квартиру відповідно до правочину і не суперечить вимогам статті 328 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити між сторонами за правилами ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись Законом України „Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215,218 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1
Зобов'язати Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м. Києва зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки . Прилуки Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.