Справа №2-448-2009
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
25 березня 2009 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Кобелевій С.О.,
з участю позивачки ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" про повернення банківського вкладу, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до Староміського районного суду м. Вінниці з позовом до Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" про повернення банківського вкладу. Ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача було притягнуто юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк». Мотивований позов тим, що 21.10.2008 р. між нею та відповідачем був укладений договір банківського вкладу №1/0305302003836001 (вклад «Капітал») на суму 4466 доларів США на 91 день, тобто з 21.10.2008 р. по 19.01.2009 р., з процентною ставкою – 14,2% річних. Після проходження строку дії договору банківського вкладу позивачка звернулась до банку з вимогою про повернення вкладу та відсотків, але відповідач 26.01.2009 р. повернув їй лише частину вкладу в сумі 500 доларів США та відсотки у сумі 157,23 долара США, в зв’язку з тим, що 21.01.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та тимчасову адміністрацію, тому видача банком депозитів тимчасово припинена. Просила позов задовольнити, зобов`язати банк повернути вклад в сумі 3966 доларів США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 8,48 доларів США та суму втрат від інфляції в розмірі 79,32 долари США, оскільки строк дії договору банківського вкладу закінчився до тимчасової адміністрації.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали в повному обсязі, відповідно до викладених обставин. Пояснили, що строк дії договору банківського вкладу закінчився 19.01.2009 р., тобто до введення в дію тимчасової адміністрації, тому просили позов задовольнити і стягнути з банку на користь позивачки 3966,00 доларів США, 3% річних – 8,48 доларів США та інфляційні – 79,32 долари США.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але від керуючого Вінницької філії Вакули Д.М., який діє від імені банку на підставі доручення (а.с. 17, 22), надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника банку. В письмових запереченнях вказано, що банк позов не визнав, оскільки постановою № 19/БТ від 20.01.2009 року Національного Банку України призначено тимчасового адміністратора банку і, відповідно до ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на зобов`язання, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації (а.с. 14). Стягнення 3% річних та інфляційних також суперечить ст. 85 вищевказаного Закону, тому ці суми не можуть бути стягнуті.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 21.10.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено договір банківського вкладу №1/0305302003836001 (а.с. 6).
Згідно умов даного договору банк прийняв від ОСОБА_1 гроші в сумі 4466 доларів США строком на 91 день – з 21.10.2008 р. по 19.01.2009 р., зобов’язавшись нести повну відповідальність за збереження вкладу та повернути повністю вклад у дату повернення - 19.01.2009 року (п.2.1.4, 2.1.5).
Згідно квитанції №0001/527 від 21.10.2008 р. Вінницька філія ТОВ «Укрпромбанк» отримала від ОСОБА_1 4466,00 доларів США (а.с. 9).
Таким чином, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються § 3 глави 71 ЦК України та загальними нормами ЦК щодо зобов`язань (розділ 1 Книги 5 ЦК України).
Належним відповідачем за позовом є ТОВ «Український промисловий банк» як юридична особа, підсудність справи Староміському суду м. Вінниці визначена відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України, за місцезнаходженням Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк».
Статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до п. 3.3 договору, у випадку, якщо у дату повернення вкладу вкладник не вимагає повернення суми вкладу, банк забезпечує збереження суми на рахунку до моменту звернення вкладника із вимогою про повернення вкладу.
Після закінчення дії договору, 20.01.2009 року і 27.01.2009 року (а.с.8), позивачка, на виконання вимог п. 2.3.3., 3.3. договору і вимог Закону, звернулась до банку з заявою про намір отримати депозитний вклад, але 28.01.2009 року отримала безпідставну письмову відповідь про неможливість виконати її прохання (а.с. 5), оскільки з 21.01.2009 року НБУ до ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів і виплата вкладу буде здійснена після закінчення строку дії мораторію.
Банк лише частково здійснив виплату вкладу за першою вимогою вкладника - 20.01.2009 року на суму 500 доларів США і відсотків на суму157,23 доларів, що підтверджується виписками по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 22,23), тому станом на 10.03.2009 р. залишок депозитного вкладу становить 3966,00 доларів США.
Такі дії банку по відношенню до ОСОБА_1 суд вважає незаконними, а відмови безпідставними.
Посилання представника відповідача на ст.ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року та неможливість виконати зобов`язання через введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як норми Закону в редакції 2000 року суперечать вимогам ст.ст. 1058, 1060 ЦК України в редакції 2003 року, що не скасовані і не змінені законодавчим органом.
Також ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.5.1. договору банківського вкладу у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідачем не надано доказів про вагомі причини невиконання, неналежного виконання своїх зобов'язань щодо повернення депозитних коштів, а посилання на відсутність коштів у банку, є непереконливими.
Із зазначених підстав вимоги позивачки про стягнення з відповідача – ТОВ «Укрпромбанк» на її користь суми коштів – 3966 доларів США, що на день ухвалення судом рішення становить еквівалент 30 538,20 грн. (офіційний курс валют, встановлений НБУ за 100 доларів США 770,0 грн., газета «Урядовий кур`єр» № 52 від 24.03.2009 року), підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що банком було порушене грошове зобов`язання, вимоги позивачки про стягнення 3% річних і суми інфляції підлягають частковому задоволенню.
3% річних слід нарахувати за 29 днів, з 20.01.2009 року (дня пред`явлення вимоги позивачкою до банку) і до 17.02.2009 року (день звернення з вимогою до суду). Дана сума становить 9,57 доларів США (3966 доларів США · 3% ? 100 = 118,98 доларів США річних; 118,98 доларів ? 365 днів = 0,33 доларів за 1 день; 29 днів · 0,33 долара = 9,57 доларів США)
Сума втрат від інфляції за даний період стягненню не підлягає за відсутності відповідного коефіцієнту.
Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних з посиланням на ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», що протягом мораторію не нараховуються неустойка та інші фінансові стягнення і на те, що вини банку у невиконанні зобов`язання немає, не відповідає наведеним нормам Закону. Стаття 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму судових витрат на користь позивачки, а саме 306,11 грн. – судовий збір і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 суму коштів за договором банківського вкладу №1/0305302003836001 (вклад Капітал) від 21.10.2008 р. з урахуванням 3% річних в розмірі 3975 (три тисячі дев’ятсот сімдесят п`ять) доларів США 57 центів, що на день ухвалення судом рішення становить еквівалент 30 611 (тридцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 89 коп., судовий збір в розмірі 306 (триста шість) грн. 11 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м. Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: