Справа №2-399/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Карпенко Ю.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційна контора №14» Макіївської міської ради «Про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди»
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2008р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку. Компенсації у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 26 квітня по 6 грудня 2007р. працювала у відповідача бухгалтером. На момент звільнення у неї була заборгованість по заробітній платі за квітень-грудень 2007р. в сумі 1388,36 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 192 грн.66 коп., тому була нарахована компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати, що склало 140,93грн. Вважає, що вона має право на середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 6 грудня 2007р. по 6 червня 2008р., і виходячи з розміру її місячної заробітної плати 600 грн., це склало 3600грн.
В подальшому, позивач доповнила свої вимоги, і просила стягнути з відповідача ще моральну шкоду у розмірі 1700 грн. за порушення трудового законодавства при звільненні, а також витрати на юридичну допомогу у сумі 200грн. /а.с. 8/
16 березня 2009р. позивач доповнила свої вимоги, збільшив період затримки розрахунку при звільненні до 16 березня 2009 року.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, пояснивши, з часу звільнення не отримала ні гроша від відповідача, що заподіює їй моральні страждання, що привело до втрати нормальних життєвих зв'язків.
Представник відповідача позовні вимоги визнала частково і пояснила, що підприємство несвоєчасно виплачувало робітникам заробітну плату, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка не була виплачена позивачу при звільненні. Вони не заперечують заборгованість, компенсації за невикористану відпустку та у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати; частково визнають середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, тільки до 9.06.2008р., тому що ОСОБА_1 вже зверталася до суду, але позов був залишений без розгляду, тому що остання повторно не з’явилася до судового засідання. Вимоги про стягнення моральної шкоди та витрати на правову допомогу не визнає, у зв’язку з необґрунтованістю.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, по наступних підставах.
Сторони знаходилися в трудових правовідносинах з 26 квітня 2007р. по 6 грудня 2007р.
На момент звільнення утворилася заборгованість по заробітної платі в сумі 1388грн.36коп. /а.с.7/.
Крім того, звільняючи позивача, відповідач не виплатив її компенсацію за невикористану відпустку, відповідно до ст. 75 КЗпП України, який обчислюється, виходячи з 2 днів за кожен місяць, що пропрацював, що склало 192,66грн.
Компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати, відповідно до Закону України від 19.10.2000г. №2050-Ш і Порядку, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2001р. №159, склала 140грн. 93коп.
У зв'язку з невиплатою заробітної плати в день звільнення, відповідно до ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток з моменту звільнення
по день фактичного розрахунку, яким є день проголошення судового рішення.
Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 8.02.1995р. «Про затвердженні Порядку обчислення середньої заробітної плати» /с подальшими змінами і доповненнями/ середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі /календарні/ дні на число відпрацьованих робочих днів.
У судовому засіданні встановлено, що позивач відпрацювала за жовтень і листопад 2007р. 30 днів, що сторонами не оспорюється, і її заробітна плата за ці місяці склала 568,69грн., а середньоденний заробіток склав: 568,69:30=22,95грн.
Позивач, не погодившись з розміром середньоденної заробітної плати, пояснила, що не знала про наказ, яким з її заробітної плати удержано 120 грн. за листопад 2007р. і просила провести розрахунок, виходячи з заробітної плати за місяць в розмірі 600 грн.
Суд вважає доводи позивача безпідставними, тому що відповідач підтвердив нарахування заробітної плати за місяць, розмір яких не є 600 грн., а наказ про удержання 120 грн. позивачем не оскаржений.
Період затримки розрахунку при звільненні з 6 грудня 2007р. по 9 червня 2008р., що з урахуванням 5 денного робочого тижня і вихідними, святковими днями складає: 121 день, що сторонами не оспорюється.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про стягнення середнього заробітку до 16 березня 2009 року, тому що вперше з вказаними вимогами ОСОБА_1 звернулася 9 червня 2008 року, але ухвалою суду від 17 жовтня 2008р. її позов був залишений без розгляду у зв’язку з повторними неявками до судового засідання.
Тому середній заробіток за час затримки виплати складе: 22,95х121=2776грн.95коп.
Вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди не підлягають задоволенню, тому що позивач пропустила строк, передбачений ст. 233 КЗпП України, та про його поновлення не клопотала.
Витрати в розмірі 200 грн. по отриманню правової допомоги підтверджені документально, тому підлягають задоволенню.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 1388,36грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 192,66грн., компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати в сумі 140,93грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2776грн.95коп., витрати на правову допомогу в сумі 200 грн., а всього 4698,90грн.
Крім того, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 51грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 116,117,233,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1388грн.36коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 192,66грн., компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 140,93 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2776грн.95коп., витрати на правову допомогу в сумі 200 грн., а всього 4698 грн. 90коп.
Стягнути з Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №14” Макіївської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 51грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів, після подання зави про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко
- Номер: 6/594/12/2022
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-399/09
- Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області
- Суддя: Сіренко М.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.08.2022
- Дата етапу: 29.08.2022