Справа № 22ц-624/08 Головуючий у суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.
Категорія 44 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
20 березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Широкової Л.В.
суддів Франовської К.С., Худякова A.M.
при секретарі судового
засідання Сухоребрій Т.А.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановила:
У червні 2007 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначали, що згідно рішення виконавчого комітету Корольовського району м.Житомир від 19.07.1989 р. № 230 на їх сім'ю у складі трьох чоловік була надана квартира АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідач не користується спірним житлом без поважних причин, забрав всі свої речі, залишив ключі від квартири, в квартирі не з'являється, знайшов собі іншу жінку, створив з нею нову сім'ю і з 2002 р. проживає разом з нею, просили визнати його таким, що втратив право користування вищезазначеною квартирою на підставі ст.71 ЖК України.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 17 січня 2008 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задовленні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Так, зазначає відповідач, суд першої інстанції не роз'яснив йому положення ст.133 ЦПК України про те, що він має право заявляти клопотання про забезпечення доказів і просити суд їх витребувати.
Суд безпідставно вказав, що він без поважних причин не проживав у спірній квартирі, оскільки позивачка насильно забрала у нього ключі, в квартиру не пускала, він неодноразово звертався до органів міліції, проте позивачка не реагує на зауваження міліції.
Крім того, в спірній квартирі залишились його речі та документи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Рішення вважається обгрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає в спірній квартирі з жовтня 2005 року, а проживає за іншою адресою разом із дружиною.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
За загальними правилами при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, /ст.71 ЖК України/. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а разі спору -судом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Корольовського райвиконкому від 19.07.1989 року №230 сторонам була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, наймачем якої є відповідач.
На підтвердження своїх доводів про те, що відповідач без поважних причин не жив у квартирі з 2005 року позивачі посилалися на акт КВЖРЕП №10 та показання свідків. Однак акт /а.с.6/ був складений 11 травня 2007 року, тобто за місяць до пред'явлення позову. В суді свідчення дав тільки один свідок. Проте з його показань не підтверджується безспірно відсутності відповідача в зазначеній квартирі понад шість місяців без поважних причин, а навпаки свідок зазначив, що останній проживав у цій квартирі з іншою жінкою, коли були відсутні позивачі /а.с.45/. З пояснень позивачів вбачається, що у відповідача від вищезазначеної квартири ключів немає, йому чинять перешкоди в користуванні квартирою, оскільки одружився син та має дружину та дитину /а.с.42 зв./. Доказів, які б свідчили про наявність у відповідача іншого житла, позивачі суду не надали.
З довідки Корольовського районного відділу УМВС в Житомирській області, яка долучена до апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово в період з 2005 по 2007 p.p. звертався до міліції з приводу перешкод в користуванні його квартирою.
Крім того, як вбачається з ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 був розірваний 04 травня 2007 року /а.с.9/.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не втратив права на вищезазначену квартиру, а тому рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 січня 2008 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням відмовити необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.