Справа №2-2297/2008
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Перуняк М.О..
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 справу за позовом
ОСОБА_1 до виконкому Дзержинської районної у місті ради про виділення
(визначення) частки померлого у спільній сумісній власності, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Криворізької міської територіальної громади в особі Дзержинської районної у місті ОСОБА_2 ради про виділення (визначення) частки померлого у спільній сумісній власності.
В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на той факт, що 29 серпня 2007 року помер її чоловік - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті померлого, інші спадкоємці відсутні.
Після смерті чоловіка, позивачка звернулась до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, нотаріусом їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що кожному із співвласників не була виділена їх доля у спільній сумісній власності.
У свідоцтві про право власності на житло № Дз-1119 від 26 листопада 1999 року не було вказано частку кожного із співвласників у спільній сумісній власності, частка кожного із співвласників була встановлена за домовленістю кожного з них по 1/2 частини. Ніхто із співвласників не заперечував за життя ОСОБА_3 проти встановлення такого порядку.
Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд визначити частки в рівних долях у спільній сумісній власності, квартири АДРЕСА_2 за співвласниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частини.
У судовому засіданні 21 травня 2008 року позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, виконкому Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу, у судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно. Крім
того, судом зареєстровано письмову заяву підписану представником відповідача ОСОБА_4»яновою Н.Є. про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.
Вислухавши показання позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі Свідоцтва про право власності на житло № Дз-1119 від 26 листопада 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження від 02.11.1999 року за № Дз-894 на ім"я ОСОБА_3 та члена його сім"ї: ОСОБА_1, останні є власниками на праві спільної (сумісної) власності житлової квартири АДРЕСА_3 (а.с.6), яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТІ" у реєстровій книзі за № 177П-245-245.
29 серпня 2007 року помер ОСОБА_3 актовий запис № 902 від 30.08.2007 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № 169048 від 30.08.2007 року (а.с.9).
Після його смерті позивачка ОСОБА_1 звернулась до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, листом від 04.03.2008 року за № 418 (а.с. 10), нотаріусом їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що кожному із співвласників не була виділена їх доля у спільній сумісній власності за життя померлого.
На підставі ст.ст.316, 317 ЦК України (2004 року) право власності - це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно до вимог ст.ст. 355, 357, 364, 370 ЦК України (2004 року) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
У судовому засіданні було з"ясовано, що за життя померлим та позивачкою не було укладено письмового договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, оскільки, за життя усіх членів родини не виникало потреби у виділенні часток у спільній власності. Із пояснень позивачки було встановлено, що між усіма членами родини була встановлена лише усна домовленість, згідно до якої, кожен з родини мав право на 1/2 частини від спільної власності, що складалась з однокімнатної квартири АДРЕСА_4, ніхто із співвласників квартири не заперечував проти визначення часток у праві спільної власності саме у такому розмірі.
На підставі викладеного суд вважає доведеними у судовому засіданні: право вимоги позивачки на визначення часток у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_4 в рівних долях за співвласниками по 1/2 частини.
Керуючись ст.ст. 316, 317, 355, 357, 364, 370 ЦК України (2004 року), ст.ст. 7,10,11,59,60, 88,215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити частки у праві спільної сумісної власності - однокімнатної квартири АДРЕСА_5 згідно Свідоцтва про право власності на житло № Дз-1119 від 26 листопада 1999 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних
депутатів на підставі розпорядження від 02.11.1999 року за № Дз-894, яке було зареєстровано КП "Криворізьке БТІ" у реєстровій книзі за № 177П-245-245 на праві спільної сумісної власності в рівних долях за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як за співвласницею - по 1/2 частини.
Визнати за ОСОБА_3, померлим 29 серпня 2007 року, актовий запис № 902 від 30.08.2007 року (Свідоцтво про смерть І-КИ № 169048 від 30.08.2007 року), визначену частку у спільній сумісній власності, квартири АДРЕСА_5 - у вигляді 1/2 частини.
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.