Справа № 11-а-194/08                                             Головуючий в суді 1-ї інст. Білоцерківець О.А.

Категорія - ч. 4 ст.190 КК України                                                          Доповідач Скавронік В.М.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва у складі: головуючого - судді Приндюк М.В., суддів: Скавроніка В.М., Сілкової І.М., прокурора Карпука Ю.А., представника потерпілих ОСОБА_1,

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2007 року,

встановила:

Цією постановою кримінальна справа з обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, направлена на додаткове розслідування.

Як вказано у постанові, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується за ч. 4 ст. 190 КК України в тому, що він 27.12.2007 року, приблизно о 14 год., знаходячись в офісі ПП ОСОБА_3, розташованому АДРЕСА_1, в період часу з 30.12.2004 року до 24.01.2005 року, а також 01.02.2005 року і 15.02.2005 року, шляхом укладання з ним договорів підряду на розроблення проектів та виконання монтажних робіт, які він не мав наміру виконувати, шляхом обману заволодів коштами ОСОБА_3 на загальну суму 802 636 грн.

У такий же спосіб він 30.06.2005 року, 12.07.2005 року, 10.09.2005 року, 15.09.2005 року, 20.09.2005 року та 25.09.2005 року у офісі, розташованому АДРЕСА_1, отримав шляхом обману від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 1 033 486 грн. 02 коп., а всього шляхом шахрайства заволодів коштами вказаних громадян на загальну суму 1 836 122 грн. 02 коп., вчинивши повторно шахрайство в особливо великих розмірах.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд вказав, що органом досудового' слідства допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Всупереч вимогам ст. 64 КПК України ним не встановлені фактичні обставини скоєння підсудним діяння, пов'язаного з заволодінням чужим майном шляхом шахрайства, а саме: точний розмір отриманих грошових коштів, якими він заволодів шляхом шахрайства, вартість фактично виконаних підсудним робіт за договорами, тощо), а також не встановив особу ОСОБА_2

В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки, на його думку, суд, шляхом допиту підсудного і свідків, надання окремого доручення органу досудового слідства та оцінки доказів у справі мав можливість виправити помилки та усунути недоліки, допущені під час досудового слідства, не повертаючи справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілих, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляції прокурора без задоволення, а постанови суду без зміни з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом досудового слідства допущена у справі такі неповнота і неправильність досудового слідства та істотні порушення кримінально-процесуального закону, що докладно викладені в оскаржуваній постанові, які не можуть бути усунені судом з урахуванням специфіки судового розгляду.

Зокрема, пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретним, органом досудового слідства не встановлені фактичні дані, які б вказували на обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, а саме: точний розмір отриманих від потерпілих грошових коштів, якими він заволодів шляхом шахрайства, вартість фактично виконаних підсудним робіт за договорами,   тощо.

Органом досудового слідства не дана оцінка доказам, які зібрані органом дізнання без доручення на це слідчого. Так, низка процесуальних дій (визнання осіб потерпілими, їх допит, тощо т. 1, а. с. 73, 74, 84, 98 та ін.) виконана працівниками органу дізнання, які не входили до складу оперативно-слідчої групи, оскільки така не була створена, і яким слідчий не доручав здійснювати такі дії.

Крім того, органом досудового слідства порушено право обвинуваченого на захист, оскільки ОСОБА_2 належним чином і у визначений законом строк не було ознайомлено з постановою про призначення у справі судової стаціонарної психолого-психіатричної експертизи від 11 квітня 2007 року, чим він був позбавлений процесуального права заявляти  клопотання, ставити перед експертами додаткові запитання,

заявляти відводи експертам та ін. Акт даної експертизи підписано 15 травня 2007 року, а ОСОБА_2 ознайомлено з постановою про призначення експертизи лише 14.06.2007 року (т.2, а.с.129-131).

Орган досудового слідства також не встановив належним чином особу ОСОБА_2 У справі відсутній його громадянський паспорт та довідка форми № 1, які слідчий зобов'язаний був виявити та долучити до матеріалів справи.

Згідно із ст. 281 КПК України, кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, з урахуванням обсягу оперативно-розшукових та слідчих дій, які необхідно здійснити у справі, та специфіки судового розгляду, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляції про те, що усі виявлені судом недоліки він мав би усунути сам, не повертаючи справу на додаткове розслідування, оскільки процесуальні можливості суду, навіть за умови надання окремого доручення прокурору в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, значно обмежені і не можуть забезпечити повне, всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи.

Таким чином, орган досудового слідства має виконати вказані у постанові суду першої інстанції вимоги, здійснити зазначені в ній оперативно-розшукові та слідчі дії, зокрема, пред'явити ОСОБА_2 сформульоване належним чином обвинувачення, виконати інші, передбачені кримінально-процесуальним законом необхідні процесуальні дії, скласти у відповідності із вимогами ст. 223 КПК України обвинувальний висновок і направити кримінальну справу до суду.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2007 року про направлення кримінальної справи з обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190 КК України на додаткове розслідування - без зміни.