У.н. 415/3182/15-ц        

                                                                                                                          Н.п /2/415/2038/15

                                                            У Х В А Л А

                                         про закриття провадження у справі

            17.06.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючої судді                                      Чернобривко Л.Б.,

при секретарі судового засідання                            Дьоміновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

                                                         В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 заборгованість, за кредитним договором №65/19/13-KL від 15.04.2015 року яка складається з: заборгованості за основним боргом -12385751,26 доларів США, заборгованості за процентами – 1876248,61 доларів США, заборгованості за основним боргом – 26793912,60 грн., заборгованості за процентами -6921680,72 грн., заборгованості по сплаті пені – 769504,37 грн., штрафу за неналежне виконання зобов’язання – 5000,00 грн. Крім того, звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ» а саме: нежитлове приміщення №27-офіс, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 12, прим. 27, загальною площею 282,70 кв.м., та технічної характеристики, опису об’єкта складається з: 1-хол. 2,3,5,6, 9а,10,10а,11,11а-кабінети, 4 – кімната відпочинку, 5а-підсобне приміщення, 7,8а-туалети, 8-вмивальня, 9,І – коридори, чотири лоджії.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Згідно п. 3 цієї постанови Пленуму ВССУ у зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), а також характер спору має бути цивільним (п.5).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

У відповідності до «Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», що підготовлені суддею Верховного суду України Лусеником Д.Д., якщо правовідносини пов’язані із сферою господарювання, мають ознаки господарського зобов’язання та пов'язані із господарською діяльністю, то підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Вимоги позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» виникли на підставі укладеного кредитного договору із Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», в забезпечення виконання вимог цього договору вже були укладені договори поруки з ОСОБА_2, а також договору іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ», а отже правовідносини виникли в сфері господарювання, із договорів, що пов’язані із господарською діяльністю, спір має господарський характер.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року неможливість окремого розгляду кредитного договору і договору поруки може бути пов’язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов’язання та іншими умовами договорів. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи .. та фізичної особи …, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Верховний Суд України виходить з необхідності чіткого дотримання вимог ст. 16 ЦПК, що відповідає роз’ясненню, даному в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Така позиція міститься у Правових позиціях Верховного Суду за 2010 р..

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ухвали Верховний суд України від 17 лютого 2010 року зазначено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦПК суд не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи — банку, до інших юридичних осіб — Особа 1 і особа2, які виникли з укладених ними договорів відповідно кредитного та поруки і які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства (статті 1, 12 Господарського процесуального кодексу України; далі — ГПК) та позов юридичної особи — банку — до фізичної особи С., що виник з договору поруки, який може бути самостійним та окремим предметом вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ», ОСОБА_2 неможливо роз’єднати окремо до кожного із відповідачів, зокрема визначити суму заборгованості, то вимоги до відповідачів підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 205, 293 ЦПК України, суддя,

                                                          У Х В А Л И Л А:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНО-УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ХОЛДІНГ», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки закрити, у зв’язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали.

           Суддя:                                              Л.Б.Чернобривко