Судове рішення #4396082
Справа № 11 - 98 / 2008 Головуючий у суді 1-ої інстанції Кравчук В

Справа № 11 - 98 / 2008                                        Головуючий у суді 1-ої інстанції Кравчук В.П.

Категорія ст.307 ч.2 КК України                              Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.

 

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем   України

 

05 лютого 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді.................................................. Романова О.В.,

суддів.............................................................. Ткача С.О. і Яковлєва С.В.,

з участю

прокурора................................................................... Селюченко І.І.

та засудженої............................................................. ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією та змінами до неї, подані засудженою ОСОБА_1, на вирок Романівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, з базовою загальною середньою освітою, не працююча, розлучена, маюча на утриманні одну неповнолітню дитину, прож. в АДРЕСА_1, раніше не судима в силу ст.55 КК України 1960 року, засуджена за ст.307 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто їй належного майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Початок відбуття строку призначеного покарання засудженою ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 26 жовтня 2007 року, тобто з часу її затримання.

Речові докази по справі - спортивну сумку чорного кольору та поліетиленовий пакет з рослинами снотворного маку, які знаходяться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Романівського РВ УМВС України в Житомирській області, постановлено знищити.

Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 на користь НДКЕЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати в сумі 237 (двісті тридцять сім) грн. 60 коп. за проведення досліджень та експертизи.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за незаконне  придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, за наступних обставин.       

Так, 24 липня 2007 року близько 17-ої години в с Старочуднівська Гута Романівського р-ну Житомирської обл. вона на земельній ділянці, розташованій по  АДРЕСА_2   яка  тривалий   час   не     оброблялась, зірвала рослини снотворного маку, які перенесла в спортивній       сумці нa автобусну зупинку в цьому ж селі, де мала намір збути їх своєму співмешканцю ОСОБА_2.

Цього ж дня близько 18 год. на автобусній зупинці в с Старочуднівська Гута працівники міліції виявили та вилучили у ОСОБА_1 338,5 грама макової соломи      перерахунку   на  суху  речовину),   яка є особливо небезпечним наркотичним засобом і яку вона незаконно зберігала з метою збуту.

На прийняте судом рішення засудженою ОСОБА_1 подана апеляція, в яку вона в подальшому внесла зміни.

В апеляції засуджена просила переглянути вирок щодо неї. При цьому зазначала, що : мак вона зірвала не з метою подальшого збуту, а особисто для себе в лікувальних цілях ; вона зірвала лише 5-ть квіток маку зі стеблами

довжиною 5-10 см, з яких неможливо приготувати наркотичний засіб, що в судовому засіданні підтвердили свідки ; під час досудового слідства вирваний нею мак прийшов у непридатність, а тому працівники міліції провели слідчий  експеримент, під час якого нею було зірвано мак разом зі стеблами і саме цей мак був зданий на експертизу.                                                                                                             

Звертала увагу засуджена й на ту обставину, що їй не було надано перекладача, так як вона володіє російською мовою і не володіє українською, а тому не розуміла про що саме йде мова в судовому засіданні (а.с.161162).

В змінах до апеляції засуджена ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо неї, застосувавши щодо неї ст.75 КК України. При цьому вона наводить відповідні доводи на обгрунтування своєї позиції (а.с. 175).

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Від прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, надійшли заперечення на подану засудженою апеляцію, в яких він вважає вирок суду обгрунтованим і законним, а тому просить апеляцію засудженої залишити без задоволення, а вирок - без зміни, наводячи відповідні доводи на обгрунтування своєї позиції (а.с. 165).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., пояснення засудженої ОСОБА_1, яка відмовилась від доводів первинно поданої нею апеляції і підтримала апеляцію тільки в частині внесених нею змін щодо міри покарання, думку прокурора Селюченко І.І., яка вважала апеляцію засудженої та доповнення до апеляції безпідставними, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції з внесеними змінами і заперечень прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором апеляції на даний час не оскаржуються, як і не оскаржується правильність кваліфікації її дій.

З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів,  так як докази вини засудженої, які наведені у вироку, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.

При призначенні покарання суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене засудженій ОСОБА_1 покарання підлягає пом'якшенню із застосуванням ст.69 КК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 : свою вину у вчиненні злочину визнавала повністю, усвідомила і щиро розкаялась у скоєному як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи в суді (а.с.80, 104, 145зв.) ; є такою, що не має судимості (а.с.34) ; проживає з матір'ю, 1952 року народження, та має на утриманні неповнолітню дитину, 1990 року народження (а.с.35); на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.39).

Обставин, які обтяжують покарання, по справі не встановлено.

Наведені обставини та конкретні обставини справи колегія суддів вважає такими, що вони дають підстави для застосування ст.69 КК України. Разом з тим, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та її негативної характеристики з місця проживання (а.с.36) колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання лише у виді позбавлення волі, так як таке покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

 

ухвалила:

 

апеляцію зі змінами до неї засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Романівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити : пом'якшити призначене їй покарання за ст.307 ч.2 КК України, застосувати ст.69 КК України і вважати її засудженою до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

В решті даний вирок залишити без зміни.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація