Справа № 22-887/2008 р.       

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

Апеляційного суду Вінницької області

від 30 травня 2008 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В. Суддів : Медяного В.М., Чорного В.І. При секретарі: Шевчук Л.В. За участю : позивача ОСОБА_2. відповідача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

Встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2008 року позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2та ОСОБА_1, зареєстрований Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області 15.05.1993 року, актовий запис № 12. За реєстрацію розірвання шлюбу а органах РАЦС стягнуто з ОСОБА_2. державне мито в сумі 17 гр., ОСОБА_1. звільнено від сплати мита.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зазначила, що рішення суду вважає незаконним, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи.

Позивач заперечив апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити в силі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 15.05.1993 року Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2та ОСОБА_1, актовий запис № 12. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка знаходиться на утриманні батька і проживає разом з ним. З 2005 року сторони не підтримують шлюбних стосунків.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та їх дитини і недоцільно вживати заходів для примирення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. заявив позов про розірвання шлюбу у зв'язку із несумісністю характерів подружжя, їхніх поглядів на спільне життя та сімейні відносини, виникнення безпричинних і постійних сварок, скандалів, а також інших обставин, що роблять неможливим їхнє подальше спільне проживання.

Стаття 111 CK України передбачає, що суд має вжити заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2008 року подружжю надано строк на примирення і відкладено розгляд справи слуханням. Примирення подружжя не відбулося і позивач наполягає на припиненні шлюбу.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснив, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою слід уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, уживати заходів до примирення подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам законності та обґрунтованості.

При цьому законність та обґрунтованість рішення визначається не тільки дотриманням судом вимог процесуального права при розгляді цивільних справ, а й виконанням вимог матеріального права,   що регулює

правовідносини  сторін,  а саме  особисті  немайнові  права та  обов'язки подружжя.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України). Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній ( ст. 55 СК України).

Кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи особливий характер сімейних відносин і їх об'єктивну недоступність для оточуючих й те, що вжиті судом заходи для примирення не привели до збереження сім'ї та позивач наполягає на розірванні шлюбу, позов слід задоволити.

За таких обставин рішення суду не може бути скасовано, тому воно підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, неістотними і не впливають на прийняте по справі рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.