ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2007 р. | 11:30 | Справа № 3/556/06 |
м. Миколаїв
За позовом: Фермерського господарства «Золушка», Миколаївська область, Жовтневий район, с. Шевченкове
До відповідача: Жовтнева районна державна адміністрація, м. Миколаїв.
Суддя –Смородінова О.Г.
При секретарі судового засідання Вязовському М.А.
П Р Е Д С Т А В Н И К И
Від позивача: Головченко О.А. за довіренстю;
Від відповідача: Глубоченко С.М. за довіреність;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (уточнення від 21.12.06р.) визнати незаконним та скасувати розпорядження №241-р від 30.05.06р. Жовтневої районної державної адміністрації про припинення права користування земельної ділянки фермерським господарством «Золушка»та скасування державного акту на право довічного успадкованого володіння.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку припинення права користування земельними ділянками та відсутністю в розпорядженні відповідної правомірної норми закону. Позивач стверджує, що спірне розпорядження винесено з порушенням норм ст.ст. 141,144 Земельного кодексу України.
Відповідач в своїх письмових запереченнях просить відмовити позивачу в адміністративному позові, мотивуючи тим, що спірне розпорядження було прийнято відповідно до чинного законодавства, в зв’язку з порушенням позивачем вимог земельного законодавства.
Крім того, в доповненнях просить припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки спірне розпорядження стосується громадянки Пепеляєвої В.М.
В судовому засіданні двічі оголошувалась перерва до 11.01.07р. та до 18.01.07р. для дослідження додатково наданих сторонами документів.
18.01.07р. суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2006 року Жовтнева райдержадміністрація Миколаївської області приймає розпорядження № 241-р «Про припинення права користування землею»земельна ділянка повернута до земель запасу Шевченківської сільської Ради в зв’язку з тим, що земельна ділянка тривалий час не обробляється та громадянка не проживає на території Шевченківської сільської Ради Миколаївської області, з відповідним посиланням на ст.141 Земельного Кодексу України.
Зазначене розпорядження було прийнято відповідно до ст. 2, п.7 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 141 Земельного кодексу України, клопотання Жовтневого районного відділу земельних ресурсів від 18.05.2006 року № 5 про припинення права користування земельною ділянкою Пепеляєвої Валентини Миколаївни, наданої їй в довічно успадкове володіння за рахунок земель запасу для фермерського господарства площею 20 га ріллі.
Матеріали справи свідчать, що 07.04.1992р. Жовтнева районна державна адміністрація своїм рішенням надала в постійне користування фермерському господарству «Золушка»для ведення селянського (фермерського) господарства землю в розмірі 20 га в межах Шевченківської сільської Ради та видала позивачу Державний акт на право постійного користування землею.
Отже, фактично позивач почав користуватися спірною ділянкою з 1992 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2005 року в адресу Райдержадміністрації надійшло клопотання Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області щодо вилучення з постійного користування земельної ділянки, яка надана Пепеляєвій В.М. для ведення фермерського господарства.
Так, 29.11.2005року головним спеціалістом з питань контролю за використанням і охороною земель за участю представників Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області відповідно до вимог статей 6,10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" була проведена перевірка з питань використання земель Фермерським господарством «Золушка», про що складено відповідний акт.
За результатами перевірки голові Фермерського господарства «Золушка»видано
припис № 65 від 29.11.2005року, згідно якого було приписано в термін до 29.12.2005 року вжити заходів по боротьбі з бур'янами та обробити земельну ділянку.
17.02.2006 року до Райдержадміністрації надійшло клопотання від Жовтневого районного відділу земельних ресурсів Миколаївської області Держкомзему України для реагування, в зв'язку з порушенням вимог земельного законодавства.
Вдруге, 24.03.2006 року державним інспектором по контролю за використанням і охороною земель у Жовтневому районі начальником Жовтневого районного відділу земельних ресурсів за участю начальника управління сільського господарства райдержадміністрації та землевпорядника Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області відповідно до вимог статей 6,10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" була проведена перевірка з питань використання земель Фермерським господарством «Залушка», про що складено відповідний акт.
За результатами перевірки голові Фермерського господарства «Золушка»було видано припис №14 від 24.03.2006 року, згідно якого приписано в термін до 10.04.2006 року обробити земельну ділянку.
18.05.2006 року повторно до Райдержадміністрації надійшло клопотання від Жовтневого районного відділу земельних ресурсів Миколаївської області Держкомзему України для реагування, в зв'язку з порушенням позивачем вимог земельного законодавства. Державним інспектором по контролю за використанням і охороною земель у Жовтневому районі начальником Жовтневого районного відділу земельних ресурсів було запропоновано припинити право постійного користування гр. Пепеляєвій В.М., згідно державного акту на право постійного користування землею від 26.10.1992 року № 425.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Одним з принципів земельного законодавства є невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадянами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельної ділянки, яка перебуває у державної або комунальної власності, без встановленого строку.
Відповідно до п. 1 ст. 126 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Норми статті 141 Земельного кодексу України вбачають підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати..
За правилами ст. 152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно норм ст.ст. 141,144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
Надані суду відповідачем документи свідчать про нецільове використання земельної ділянки позивачем, що обґрунтовано привело до прийняття відповідачем спірного розпорядження.
Фактично, позивач не обробляв земельну ділянку один рік, та як свідчить представник позивача саме із-за фінансового стану. Про спірне розпорядження позивач дізнався 20.10.06р. (арк. спр. 8). Документальні ж докази свідчать про направлення кореспонденції позивачу відповідачем.
Щодо прохання відповідача припинити провадження у справі слід зазначити про наступне: згідно з нормами Закону України «Про селянське(фермерське) господарство»після одержання державного акта на право приватної власності чи користування селянське (фермерське) господарство реєструється у раді, що надала у користування земельну ділянку із дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. Отже, з цього часу обов’язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Але на підставі частини 4 ст. 2 Закону України інтереси цього господарства представляє його голова.
Тому ця вимога задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94,122,138,158,163,167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В позові відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2007 року.
Суддя | О.Г. Смородінова |