Справа № 2-2315/11 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2011 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гудзюка І.В.

при секретарі Федоровій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -,-

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» (надалі Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на те, що 8 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 52522 грн. на строк по 7 листопада 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.8 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

Так як ОСОБА_1 тільки частково виконав умови кредитного договору, перед банком утворилася заборгованість по кредитному договору, яка станом на 1 вересня 2011 року становить 30733 грн. 19 коп. в тому числі заборгованість по кредиту - 27094 грн. 94 коп., по відсоткам – 3537 грн. 55 коп., по пені – 100 грн. 70 коп.

В якості забезпечення виконання зобов'язання 8 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір застави згідно якого заставодавець надав у заставу майно зазначене в п.6 цього договору.

Так як відповідач частково погасила кредит, порушив строки повернення кредиту та відсотків і продовжує ухиляється від належного виконання договору, позивач просив звернути стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки ВАЗ, модель 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 8 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 52522 грн. на строк по 7 листопада 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.8 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

Банк взяті по договору обов'язки виконав, та надав відповідачу кредит, а ОСОБА_1 свої обов'язки не виконав, не сплатив кредит та відсотки у встановлені договорами та графіками строки.

В якості забезпечення виконання зобов'язання 8 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договорів застави, згідно якого заставодавець (ОСОБА_1Ю.) передає у забезпечення зобов'язання автомобіль марки ВАЗ, модель 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1., а заставодатель (банк) приймає у заставу це майно.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повер частини позики, що залишилася, та сплати проценти (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпечено» заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має правло задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки ОСОБА_1 у встановлений строк не виконав вимогу Банку і продовжує ухиляться від виконання зобов'язання забезпеченого заставою, наступають наслідки передбачені ст.ст. 589-590 ЦК України і заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави на автомобіль марки ВАЗ, модель 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 10.3. кредитно-заставного договору від 8 листопада 2007 року вказано, що на предмет застави може бути звернено стягнення на підставах, передбачених чинним законодавством, а п. 13 цього ж договору передбачено, що за вибором Банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися у судовому порядку відповідно до розділу IV ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов ' цього договору.

Відповідно до ст.. 19 ЗУ «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задоволити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ( ч.І ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договору застави (ч.б ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Відповідно до ст.. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно ст.. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на корить банку понесені ними витрати по оплаті судового збору в розмірі – 307 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. та 120 грн. понесених витрат на розміщення оголошення в газеті «Черкаський край».

На підставі наведеного і ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 572-576, 583, 589 - 590, 610, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості станом на 1 вересня 2011 року за кредитним договором № DN81AR03110003 від 8 листопада 2007 року в сумі 30733 грн. 19 коп. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки ВАЗ, модель 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмету застави автомобіля марки ВАЗ, модель 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ судові витрати в розмірі 547 грн. 33 коп.

На заочне рішення відповідач може протягом 10-ти днів з дня отримання його копії подати до міськрайонного суду заяву про його перегляд.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження –після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: