Справа №2-69/09                  

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

    19 березня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Гончарука О.Н.,

                       за участю секретаря – Раковець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом  державного професійного технічного навчального закладу «Камінь-Каширське вище професійне училище» (далі – Камінь-Каширське ВПУ)  до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення

    Особи, які брали участь у справі:

    представники позивача – Сенета Г.А., Балик В.Ф.,

    відповідач – ОСОБА_1

встановив:

    У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що в 1994 році ОСОБА_1 у зв’язку з працевлаштуванням його на посаду майстра Камінь-Каширського ВПУ надано для тимчасового проживання кімнату в гуртожитку за №151, що по вул..Воля,44 м.Камінь-Каширський.

    01 січня 2004 року між училищем та відповідачем було укладеного договір тимчасового найму цього житла на період з 01 січня по 31 грудня 2004 р., строк дії якого не продовжувався хоча останній продовжував проживати з згаданій кімнаті.

    Наказом директора №30-к від 04 вересня 2008 року його звільнено з посади майстра  на підставі п.3 ст.40 КЗпП України та усно попереджено про необхідність звільнити займану ним кімнату.

    Зважаючи на те, що ОСОБА_1 добровільно звільнити її відмовляється, просить суд постановити  рішення, котрим виселити його із згаданої кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

    В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і пояснили суду, що після розірвання з відповідачем у вересні 2008 року трудового договору, вони з цього часу неодноразово вимагали від нього звільнити займану кімнату, так як в неї мають бути поселені учні профтехучилища.

    Відповідач цієї вимоги не виконує пояснюючи це тим, що він має намір поновитись на попередній роботі і займана ним кімната буде необхідна йому для проживання.

        Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що в 1977 році  його було прийнято на посаду майстра виробничого навчання Камінь-Каширського ВПУ та у зв’язку з цим в цьому, а не в 1994 році, йому для проживання було надано кімнату гуртожитку.

    У вересні 2008 року його звільнено з займаної посади.

    Оскільки він відпрацював у позивача понад 31 рік то вважає, що має право проживати в займаній ним кімнаті і після розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації.

    Крім цього, він має намір в судовому порядку поновитись на попередньому місці роботи і в разі такого поновлення, зважаючи на те, що його батьки проживають в селі, займана ним кімната буде необхідна йому для продовження проживання в ній.

    Просить в задоволенні позову відмовити.

    Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

    Сторони визнали суду, що відповідач працював майстром виробничого навчання Камінь-Каширського ВПУ.

    В зв’язку з роботою його було поселено в кімнату АДРЕСА_1, в якій він проживає по даний час.

    Відповідно до ч.2 ст.132 ЖК України працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку  в зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

    Так як згідно наказу директора Камінь-Каширського ВПУ від 04 вересня 2008 року №30-к за порушення трудової дисципліни трудовий договір з відповідачем розірвано (а.с.8), він відповідно до згаданої норми закону має бути виселений з кімнати гуртожитку без надання йому іншого жилого приміщення.    

    Про необхідність такого виселення його було неодноразово усно попереджено, в тому числі ще і у вересні 2008 року, про що він сам визнав суду.

    Як вбачається з відмітки, зробленої в паспорті відповідача (а.с.33-34), ним місцем свого проживання визначено с.Гута Боровенська Камінь-Каширського району.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд, відповідно до ст.88 ЦПК України, стягує з відповідача в користь позивача 30 грн. витрат понесених на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 51 грн. витрат по сплаті судового збору, 100 грн. витрат на оплату юридичної допомоги адвоката.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч.2 ст.132 ЖК України, суд,

вирішив:

    Позовні вимоги задовольнити повністю.

    Виселити ОСОБА_1 з кімнати №151 гуртожитку державного професійного технічного навчального закладу «Камінь-Каширське вище професійне училище», що по вулиці Воля,44 м.Камінь-Каширський, без надання йому іншого жилого приміщення.

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного професійного технічного навчального закладу «Камінь-Каширське вище професійне училище» 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 51 (п’ятдесят одну) гривню витрат по сплаті судового збору та 100 (сто) гривень витрат на оплату правової допомоги адвоката.

    Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяв про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційних скарг, або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                                              О.Н. Гончарук