КОПІЯ

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року справа № 2-244/09 м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Савюк К.О.

з участю позивача: ОСОБА_1.

представника позивача: ОСОБА_2.

представника відповідача: Савицької Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору закрите акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов»язання здійснити страхове відшкодування,-

встановив:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі – Інгосстрах), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору закрите акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі – ПриватБанк) про зобов»язання здійснити страхове відшкодування.

В позовній заяві посилається на ту обставину, що 22 лютого 2006 року між нею та «ПриватБанком» було укладено кредитний договір № VOJOGA00002840 про отримання позики.

На виконання умов цього кредитного договору та в якості забезпечення його виконання, позивачем 22 лютого 2006 року був укладений з «Інгосстрахом», договір особистого страхування № VOJOLK003423.

Відповідно до п.4.1. страховими випадками за цим договором ( в частині особистого страхування) визнаються: 276-смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, 277-стійка втрата застрахованою особою працездатності(встановлення інвалідності) та 286- смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання. Даний договір було укладено відповідно до «Правил страхування здоров'я на випадок хвороби» від 17.01.2005р. та «Правил страхування від нещасних випадків» від 17.01.2005р., затверджених « Інгосстрахом» та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.06.2005р., реєстраційні номери 0450507 та 1150505, відповідно.

На виконання цього договору страхування, позивач відповідно до п.12.1. здійснила сплату страхових платежів за встановленим графіком та розміром, а тому на підставі п. 12.5 цей договір набрав чинності.

01 грудня 2007 року Волинський обласний онкологічний диспансер встановив позивачу 2 групу інвалідності внаслідок загального захворювання, діагноз: медулярний рак н/внутрішнього квадранту правової молочної залози. Оскільки вона була застрахована на підставі договору особистого страхування, то звернулась до «Інгосстраху» за виконанням їх зобов'язань по виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку.

10 березня 2008 року страховик розглянув заяву позивача та направив на її адресу своє рішення у вигляді страхового акту № L-124, в якому дану подію не визнав страховим випадком оскільки вважає, що відповідно до п. 7.1. договору страхування страховим випадком вважається стійка втрата застрахованою особою працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку. З цих підстав було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

21 червня 2008 року позивач знов звернулась до відповідача з вимогою про виплату їй страхового відшкодування та визнання стійкої втрати нею працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок загального захворювання - страховим випадком за цим договором особистого страхування № VOJOLK003423.

29 листопада 2008 року позивач отримала відповідь від «Інгосстраху» про те, що в п. 7.1 Договору особистого страхування надано перелік страхових випадків, але внаслідок технічних властивостей програмного комплексу, в якому розміщено таблицю страхових випадків, не було можливості вказати страхові ризики повністю, але в Умовах страхування (стор. 2 договору),вони викладенні в повній редакції, тому повна назва страхового ризику така: «Стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку, що підтверджено п.3.3.2. Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ «СК «Інгосстрах».

Позивач не може погодитись з даною відповіддю, оскільки при укладенні даного договору їй ніхто не пояснив, що в пункті 7.1. договору -страхові випадки викладені не повно, що їх треба дивитись у п. 3.4.2. та 4.2 цього договору, а повна назва цих страхових випадків вказана під кодами в технічній базі страховика.

Вважає, що укладаючи договір особистого страхування вона була впевнена в тому, що ознайомлена з усіма істотними умовами договору страхування в повній мірі. Так однією з істотних умов договору є страхові випадки, перелік яких вказаний в п. 7.1. Про те, що ці істотні умови в договорі прописані не в повному обсязі, позивач дізналась тільки з відповіді відповідача про відмову у страховому відшкодуванні.

Вважає, що виходячи з загальних правил укладання договорів, в договорі особистого страхування були досягнуті усі істотні умови, тому п.7.1. був узгоджений сторонами договору в підписаній редакції і ніяких вказівок про скорочене найменування страхового випадку під кодом 277 не зазначалось.

Ті обставини на які посилається в своїй відповіді відповідач, не узгоджувались сторонами при підписанні договору страхування, а тому не можуть бути прийнятими сторонами як істотні умови, оскільки про них їй стало відомо після підписання договору.

Вважає, що до страхового випадку про стійку втрату працездатності (встановлення інвалідності) відноситься як встановлення інвалідності внаслідок нещасного випадку, так і внаслідок захворювання. Підтвердженням цьому є п. 4.1. договору де вказано, про те, що договір укладений відповідно до «Правил страхування здоров'я на випадок хвороби» та « Правил страхування від нещасних випадків».

Вважає, що відповідач після її звернення про настання страхового випадку, який стався, та про виконання ним своїх зобов'язань по договору особистого страхування та виплату страхового відшкодування, вигадав ці технічні особливості його роботи, щоб уникнути цих виплат, оскільки про них при підписанні до її відома не було доведено.

Вважає, що стійка втрата працездатності (встановлення 2 групи інвалідності) внаслідок загального захворювання є страховим випадком по цьому договору, у зв'язку з чим підлягає до виплати страхова виплата.

Відповідно до п.3.4.2. при встановленні позивачу другої групи інвалідності страхова виплата становить 75 відсотків страхової суми, що складає 30300 грн.

 Просить визнати страхову подію від 01 грудня 2007 року - стійку втрату позивачем працездатності (встановлення другої групи інвалідності) внаслідок загального захворювання, страховим випадком відповідно до п.7.1 Договору особистого страхування №VOJOLK003423 від 22 лютого 2006 року та стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» в її користь страхове відшкодування у зв»язку з настанням страхового випадку у розмірі 30 300 грн.00 коп., а також судові витрати.

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_2. позов підтримали, просять його задовільнити повністю, в своїх поясненнях послались на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Савицька Г.Р. позов не визнала, заперечує проти його задоволення. Суду в своїх запереченнях пояснила, що 22 лютого 2006 року позивачем дійсно був укладений з "Інгосстрахом" договір особистого страхування № VOJOLK003423. Відповідно до п.4.1. страховими випадками за цим договором ( в частині особистого страхування) визнаються: 276-смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, 277-стійка втрата застрахованою особою працездатності(встановлення інвалідності) та 286- смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання. Даний договір було укладено відповідно до "Правил страхування здоров'я на випадок хвороби" від 17.01.2005р. та "Правил страхування від нещасних випадків" від 17.01.2005р., затверджених " Інгосстрахом" та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.06.2005р. Однак в п. 7.1 Договору особистого страхування надано перелік страхових випадків, в якому внаслідок технічних властивостей програмного комплексу було розміщено таблицю страхових випадків, в якій не було можливості вказати страхові ризики повністю. Зокрема під кодом 277-стійка втрата застрахованою особою працездатності (встановлення інвалідності) слід розуміти, що даний страховий ризик є саме внаслідок нещасного випадку, а не внаслідок загального захворювання. Позивач була застрахована за індивідуальним вибором страхових ризиків. Просить відмовити в позові повністю.

Вислухавщи пояснення сторін, допитавши свідка, перевіривши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до п.1 ст.4 цього Закону, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Відповідно до ст.16 Закону, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування
страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил
страхування.
Судом встановлено, що 22 лютого 2006 року між позивачем по справі ОСОБА_1. та «ПриватБанком» було укладено кредитний договір № VOJOGA00002840 про отримання позики. На виконання умов цього кредитного договору та в якості забезпечення його виконання, позивачем ОСОБА_1., за її заявою про укладення договору особистого страхування, 22 лютого 2006 року був укладений з «Інгосстрахом» договір особистого страхування № VOJOLK003423. Дана обставина відповідачем не заперечується та стверджується копією заяви позивача про укладення договору та копіями вказаних договорів.

Як вбачається з копії заяви позивача, вона зазначила наступний перелік страхових випадків для укладення з нею договору особистого страхування: 276-смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, 277-стійка втрата застрахованою особою працездатності(встановлення інвалідності) та 286- смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання.

Як пояснили позивач та представник відповідача, даний перелік страхових випадків було запропоновано відповідачем в його редакції, а комплекс страхових випадків є довільним та викладений у відповідності до Правил страхування, затверджених відповідачем.

З п.7 Договору особистого страхування № VOJOLK003423 від 22 лютого 2006 року, укладеного між сторонами по справі вбачається, що страховими випадками за цим Договором визнаються: 276-смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, 277-стійка втрата застрахованою особою працездатності (встановлення інвалідності) та 286- смерть застрахованої особи, яка наступила внаслідок захворювання. Даний перелік страхових випадків є вичерпним.

Сторони ствердили, що змін та доповнень до даного договору не вносили, про технічні властивості програмного комплексу, в якому розміщено таблицю страхових випадків, через що не було можливості вказати страхові ризики повністю, при укладанні договору мови не було. Дану обставину ствердив і допитаний в якості свідка ОСОБА_3.

Згідно ст.8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як вбачається з п.4.1 Договору, він укладений відповідно до «Правил страхування здоров'я на випадок хвороби» та « Правил страхування від нещасних випадків», затверджених відповідачем по справі.

У відповідності до п.4.2 Договору, страховик, відповідач по справі, взяв на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику, позивачу по справі, а страхувальник ОСОБА_1. зобов»язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

Сторони ствердили, що на виконання цього договору страхування, позивач відповідно до п.12.1. здійснила сплату страхових платежів за встановленим графіком та розміром, а тому на підставі п. 12.5 цей договір набрав чинності.

Судом встановлено, що 01 грудня 2007 року Волинський обласний онкологічний диспансер встановив позивачу ОСОБА_1. 2 групу інвалідності внаслідок загального захворювання, діагноз: медулярний рак н/внутрішнього квадранту правової молочної залози. Дана обставина відповідачем не заперечується та стверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії ВЛН № 011252 від 01 грудня 2007 року, випискою із медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого на ім.»я позивача.

Копіями страхового акту від 10 березня 2008 року № L-124 стверджується, що відповідач дану подію не визнав страховим випадком оскільки вважає, що відповідно до п. 7.1. договору страхування страховим випадком вважається Стійка втрата застрахованою особою працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку. З цих підстав було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Як вбачається з копії відповіді на ім»я позивача по справі, 29 листопада 2008 року ОСОБА_1. отримала відповідь від «Інгосстраху» про те, що в п. 7.1 Договору особистого страхування надано перелік страхових випадків, але внаслідок технічних властивостей програмного комплексу, в якому розміщено таблицю страхових випадків, не було можливості вказати страхові ризики повністю, але в Умовах страхування (стор. 2 договору),вони викладенні в повній редакції, тому повна назва страхового ризику така: «Стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку, що підтверджено п.3.3.2. Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ «СК «Інгосстрах».

Покликання відповідача на те, що договір особистого страхування з позивачем було укладено лише відповідно до Правил добровільного страхування від нещасних випадків ЗАТ «СК «Інгосстрах», якими визначено страховим ризиком стійку втрату працездатності (встановлення інвалідності) внаслідок нещасного випадку, спростовуються п.4.1 Договору особистого страхування, яким стверджується, що даний Договір укладено відповідно до «Правил страхування здоров'я на випадок хвороби» від 17.01.2005р. та «Правил страхування від нещасних випадків» від 17.01.2005р., затверджених « Інгосстрахом» та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.06.2005р.

Покликання відповідача на те, що в пункті 7.1. договору страхові випадки викладені не повно, що їх треба дивитись у п. 3.4.2. та 4.2 цього договору, і що повна назва цих страхових випадків вказана під кодами в технічній базі страховика, суд розцінює критично, оскільки ці пункти додатку до Договору не визначають страхових ризиків, перелік яких є істотною умовою договору і, на думку суду, не повинен бути прихований від застрахованої особи при укладанні договору під кодами в технічній базі.

Оглянутими судом Правилами не встановлено заборони вважати страховим ризиком онкологічне захворювання або встановлення стійкої втрати працездатності (встановлення інвалідності).

За таких обставин справи суд вважає страхову подію від 01 грудня 2007 року - стійку втрату позивачем працездатності (встановлення другої групи інвалідності) внаслідок загального (онкологічного) захворювання, страховим випадком відповідно до п.7.1 Договору особистого страхування №VOJOLK003423 від 22 лютого 2006 року.

У відповідності до п.3.4.2. при встановленні позивачу другої групи інвалідності страхова виплата становить 75 відсотків страхової суми, що складає 30 300 грн. з розрахунку: 40 400 ґрн. (страхова сума п.8 Договору)  х х 75% (розмір страхової виплати п.3.4.2 Договору) = 30300 грн.

Враховуючи той факт, що в добровільному порядку відповідач виконати свої зобов»язання за договором особистого страхування шляхом здійснення страхової виплати не бажає, дану суму слід стягнути з нього в користь позивача ОСОБА_1. в судовому порядку.

За таких обставин справи позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають до повного задоволення.

Судові витрати, пов»язані з розглядом справи, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 638 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 8, 16 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати страхову подію від 01 грудня 2007 року - стійку втрату ОСОБА_1 працездатності (встановлення другої групи інвалідності) внаслідок загального захворювання, страховим випадком відповідно до п.7.1 Договору особистого страхування №VOJOLK003423 від 22 лютого 2006 року.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» в користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у зв»язку з настанням страхового випадку у розмірі 30 300 грн.00 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 338 грн. 50 коп. та витрати по сплаті за ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнути в її користь 30 668 (тридцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 50 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: / підпис / О.В.Лященко

З оригіналом вірно:

Суддя Володимир-Волинського міського суду О.В.Лященко