Справа № 1- 155/2012р.

ВИРОК

Ім’ям України

19 червня 2012 року Іванківський районний суд Київської області в складі: с головуючого судді - Гончарука О.П.

при секретарі - Коваленко І.В.,

з участю прокурора - Маркова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с.Шпилі Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, утриманців немає, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, в скоєнні злочину за ст.122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 15 серпня 2011 року, близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля кафе-бару «Мрія» в с.Шпилі Іванківського району Київської області, по вул.Шевченка,З-А, на грунті раптових особистих неприязних відносин, що виникла з ОСОБА_2 з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар правою рукою в підборіддя, в результаті чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в області підборіддя та лівого суглобового відростку, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочину визнав повністю і пояснив, що дійсно 15 серпня 2011 року, близько 23 години відпочивав разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 біля кафе-бару «Мрія», що розташований у с. Шпилі Іванківського району Київської області. Випив пива та знаходився в стані алкогольного сп’яніння. Коли в темряві його хтось потягнув назад за комір він, під час різкого розвороту тіла, рукою вдарив невідомого чоловіка (коли придивився ним виявився ОСОБА_2 - потерпілий) в підборіддя.

Крім повністю визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина в скоєному злочині підтверджується показами потерпілого та свідків.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 15 серпня 2011 року він пішов до кафе- бару «Мрія» забирати додому свого брата Максима та побачив там якусь бійку. Підійшовши поближче до місця бійки його в щелепу вдарив ОСОБА_1

Законний представник потерпілого ОСОБА_4 пояснила, що здійснювала лікування сина та витрачала на це кошти, про те цивільний позов в межах кримінальної справи подавати не буде.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, зібраними по справі:

· постановою про порушення кримінальної справи від 02.05.2012 року (а.с.2);

· протоколом огляду місця події та фото таблиці до нього (а.с. 13-15);

· актом №20/3 судово-медичного дослідження (обстеження) ОСОБА_2 (а.с.22);

· висновком експерта №29/3 від 27.04.2012 року (а.с.37-38);

· протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.40-41);

· протоколом відтворення обстановки і обставин події від 26.05.2012 року (а.с.42-45);

· вимогою про судимість (а.с.58).

Згідно представленої характеристики по місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, правопорядок не порушує. Працездатний, але не працює. У лікарів - нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що дійсно виконав всі дії зазначені в обвинувальному висновку без будь-яких винятків. В заподіяному щиро розкаюється, просить не карати його суворо та запевнив суд, що більше не буде вчиняти злочини.

Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз’яснивши положення ч.З ст.299 КПК України, обмежився допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.

Дослідивши та оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 122 КК України та його вину в здійсненні даного. злочину вважає повністю доведеною, оскільки ОСОБА_1 дійсно вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. •

Визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 суд визнає як спосіб захисту, з метою пом’якшити йому покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. С

При обранні покарання підсудному ОСОБА_1, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу підсудного, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання, і вважає, що йому слід обрати покарання не пов’язану з позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 ^лишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік б місяців. У відповідності із ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання із випробовуванням, із встановленням 1 (одного) року іспитового строку.

Покласти на ОСОБА_1, передбачені ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи, періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально- виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання підсудному обчислювати з часу звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу підсудному, до вступу вироку в законну силу - залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 днів з часу проголошення, а засудженому ОСОБА_1 в той же строк, з часу вручення йому копії вироку.

Суддя: