Справа № 282/436/15-ц

Провадження № 2/282/139/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом КСП «Новочорторийське», інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Чуднівська міжрайонна державна фінансова інспекція про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує на те, що в період з 01.07.2013 року по 08.07.2013 року Чуднівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Новочорторийське» за період діяльності з 19.01.2009 року по 01.06.2013 року. Згідно акту №67-09/35 від 08.07.2013 року ревізією Чуднівської міжрайонної державної фінансової інспекції було встановлено, що ДП «Новочорторийське» завдана шкода у вигляді нестачі матеріальних цінностей на суму 75528,00 грн., що сталося з вини директора підприємства ОСОБА_3.

Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати заподіяну шкоду позивачу він вимушений звернутись до суду і просить суд стягнути з ОСОБА_3, на користь КСП «Новочорторийське», яке є правонаступником ДП «Новочорторийське» суму 75528,00 грн. заподіяної шкоди.

В судовому зсіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та просив їх задовольнити. Вказав, що під час створення КСП від ДП не перейшло все майно. ДП не є засновником КСП, а його засновниками є члени КСП. Майно на паї ще не ділилось. Договір про повну матеріальну відповідальність із ОСОБА_3 не укладався. Матеріально-відповідальними особами були інші працівники. По зверненнях, які писалися представниками КСП «Новочорторийське» в правоохоронні органи, ОСОБА_3 не визнаний винним у тій недостачі, яка вказана в пунктах 5,6,7 акту №67-09/35 від 08.07.2013 року Чуднівської міжрайонної державної фінансової інспекції.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні вказала, що акт ревізії був складений на підставі ухвали суду, а документи досліджувались на підставі інвентаризації. При передачі майна акт складався, а договори про повну матеріальну відповідальність укладались з іншими особами. Для проведення перевірки надавались усі документи.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала на посаді головного бухгалтера КСП «Новочорторийське» з 16.10.2009 року. Облік цінностей з 01.10.2008 року по 02.04.2009 року вівся Новочорторийським технікумом і тому виникла розбіжність з кількістю худобою, чому так сталося не знає. Розподіл відбувався в жовтні 2008 року. Договори про повну матеріальну відповідальність були укладені з головним зоотехніком та інженером-механіком. В 2010 році розбіжностей не було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює директорм Новочорторийського технікуму. Розподіл матеріальних цінностей був згідно наказу МінАПК про що був складений акт розподілу. Після призначення ОСОБА_3 директором відбулася передача майна. Фактично передача здійснювалась періодично, дещо забирав ОСОБА_3, дещо забирали – ми. В той день, коли підписали акт розподілу передача не відбулась, а матеріальні цінності передавались по частинам. Звернення в правоохоронні органи – закінчилось нічим.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що питання по розподілу згаданого майна тягнулося ще з 2008 року. Розподіл здійснювався через МінАПК. Акт розподілу був, а акту передачі від серпня по грудень 2008 року не було. Вона в той час в КСП «Новочорторийське» не працювала.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні відмовилась від дачі показань на підставі ст.. 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_9 надав суду письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи, в яких вказав, що наказ про розподіл майна був отриманий в серпні 2008 року, але фактично розподіл було проведено 03.04.2009 року. На 01.08. в господарстві було 228 голів ВРХ. За період з 01.08.2008р. по 03.04.2009 року в господарство поступило (приплід) – 15 голів, а вибуло (падіж, продаж робочим, забій, продаж державі) – 77 голів. Залишилось на 03.04.2009 року – 166 голів ВРХ, з яких передано в ДП «Новочорторийське» - 156 голів, а в ДАТ залишилось 10 голів. Документи на поступлення та витребування тварин з 01.08.2008 року по 03.04.2009 року повинні були знаходитись в бухгалтерії ДАТ, а документи з 03.04.2009 року знаходяться в бухгалтерії ДП «Новочорторийське».

Вислухавши думку учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Як видно із акту ревізії №67-09/35 від 08.07.2013 року Чуднівською міжрайонною державною фінансовою інспекцію було встановлено, що ДП «Новочорторийським» недооприбутковано робочих та продуктивних тварин в кількості 11 голів загальною вагою 4815,0 кг на загальну суму 58132,00 грн., а саме: дев'ять корів вагою 4400,00 кг на суму 43564,00 грн.; одну свиноматку вагою 395,0 кг на суму 14055,00 грн.: одну вівцематку вагою 20,0 кг на суму 204,00 грн., а також занижено вартість хряка - плідника на 309.00 грн.. В порушення п. 7 Інструкції по інвентаризації основних засобів та товарно - матеріальних цінностей (споруд, будівель, автотранспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та тварин основного стада), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69, встановлено недостачу комбайна СК-5 1989 року випуску, інвентарний номер 10400002 на суму 9596,00 грн.

Також інвентаризацією встановлено, що Автобус КАВЗ 3270 (40-28) інвентарний №10500068 балансовою вартістю 11635,00 грн. розукомплектований (відсутні двигун, коробка передач, колеса) та розукомплектовані паливно - заправочні колонки, інвентарні номера № 10400090 та № 10400091 балансовою вартістю 3065,00 грн.

Як зазначено в акті ревізії від 08.07.2013 року № 67-09/35 відповідні порушення допущені з вини директора підприємства ОСОБА_3 (а.с.27-35)

18 липня 2013 року Чуднівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією було сформовано вимогу № 67-17/862 про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань, що відображені в акті ревізії від 08.07.2013р. № 65-09/35. У цій вимозі контролюючий орган, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», вимагав у Державного підприємства "Новочорторийське", зокрема, у пункті 5 - стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 58132,00 грн.; у пункті 6 - відшкодувати за рахунок винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 9596, 00 грн.; у пункті 7 - відшкодувати за рахунок винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 7800, 00 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. по справі № 806/7850/13-а, зобов'язано Державне підприємство "Новочорторийське" виконати п. 5, 6, 7 вимоги від 18.07.2013 року № 67-17/862, а саме:

- стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 58132,00 грн.;

- відшкодувати за рахунок винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 9596,00 грн.;

- відшкодувати за рахунок винних осіб нестачу матеріальних цінностей на суму 7800, 00 грн.

З метою виконання постанови суду, КСП «Новочорторийське» неодноразово письмово зверталось до правоохоронних органів. Так, листом № 66 від 20.10.2014р. підприємство звернулось до прокуратури Любарського р-ну Житомирської області, 20.11.2014р. було направлено звернення за № 70 до Любарського районного відділу УМВС України в Житомирській області.

У своїй відповіді № 67-14 від 30.10.2014р. прокуратура Любарського району та №11362 від 27.11.2014р. Любарський районний відділ УМВС України в Житомирській області звертали увагу на те, що в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Новочорторийське» за період 19.01.2009р. по 01.06.2013р. щодо кожного порушення зазначено осіб, винних у їх вчиненні.

Державне підприємство «Новочорторийське» реорганізовано шляхом його перетворення в колективне сільськогосподарське підприємство «Новочорторийське», яке є його правонаступником щодо усіх прав та обов'язків. (а.с.25-26).

Судом встановлено, що згідно вироку Чуднівського районного суду Житомирської області від 19.08.2014 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст.. 191 ч.2 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850грн., а саме за те, що він реалізував ПП ОСОБА_10 токарний станок 16 БГ вартістю 11492грн. в порушення абз. 5 п.5 «Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженої постановою КМУ від 08.11.2007 року №1314. Вказану реалізацію провів по ціні 9576,67грн., а не по балансовій вартості 11492грн., тобто на 1915грн., 33коп. менше балансової вартості.

Згідно вимоги Чуднівської міжрайонної державної фінансової інспекції № 67-17/862 про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань, що відображені в акті ревізії від 08.07.2013р. № 65-09/35 в п.4 йдеться про те порушення ОСОБА_3 за яким його було засуджено вищевказаним вироком Чуднівського районного суду, що має відношення до даного позову, оскільки відповідно до цієї ж вимоги №67-17/862 від 18.07.2013 року позивач просить стягнути з відповідача нестачу матеріальних цінностей за пунктами 5,6,7 зазначеної вимоги, а відтак, вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 19.08.2014 року слід брати до уваги, оскільки ОСОБА_3 визнано винним не за тими пунктами зазначеної вимоги, з якими позивач звернувся до суду.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії чи вчиненні вони цією особою.

Згідно вимог ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ст.135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вказано в ст. 138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 29 грудня 1992 року № 14 із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», в судовому засіданні підлягає доведенню: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, слід довести, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Відповідач ОСОБА_3 займав посаду директора ДП «Новочорторийське» з 23.03.2009 року по 23.03.2014 року на умовах визначених контрактом та додатковою угодою №4387 від 19 березня 2009 року (а.с.114-117).

Договори про повну матеріальну відповідальність укладені 02.04.2009 року між ДП «Новочорторийське» в особі директора ОСОБА_3 із зоотехніком ОСОБА_9 та інженером ОСОБА_11 (а.с.118-119).

Представник позивача в судовому засіданні не обґрунтував та не надав суду достовірних доказів про наявність прямої дійсної шкоди завданої з вини відповідача, а посилається лише на дані в акті ревізії від 08.07.2013р. № 67-09/35 і вказує, що це вина ОСОБА_3.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 29 грудня 1992 року № 14 із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Посилання позивача на ч. 1 ст. 1166 ЦК України, в які вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, судом до уваги не береться оскільки в судовому засіданні не доведено прямої дійсної шкоди та вини ОСОБА_3.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в ході розгляду вказаної цивільної справи представником позивача не було надано суду доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому суд вважає, що позивачем не доведено відповідно до ст.3 ЦПК України порушення своїх прав з боку відповідача. Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», та керуючись ст.ст.130, 134, 135-1, 138 КЗпП України, ст.ст.3,10,11,60,61,209,212-214,218,222 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог КСП «Новочорторийське», інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Чуднівська міжрайонна державна фінансова інспекція про відшкодування шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_12